Понад 80% медичних працівників в Україні вже використовують штучний інтелект у своїй роботі, проте чіткого законодавчого регулювання такого використання досі немає. Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я за результатами опитування. За даними відомства, 80,5% опитаних уже користуються інструментами на основі ШІ, а саме це й стало підставою для розробки відповідних правил.
Опитування охопило понад 7 000 медичних працівників, 300 пацієнтів і 39 представників бізнесу та промисловості. Такий широкий коло учасників дозволив побачити картину з різних боків: від практиків, які щодня працюють із технологіями, до пацієнтів, які безпосередньо їх відчувають, і компаній, що їх створюють та впроваджують. Саме розрив між масштабом застосування і відсутністю норм і спонукав МОЗ розробляти законопроєкт.
Документ передбачає поділ медичних систем штучного інтелекту за рівнем ризику. Для постачальників і користувачів мають бути визначені вимоги щодо безпеки, прозорості та відповідальності, тобто зрозуміло, хто несе відповідальність у разі помилки системи. Законопроєкт також закріплює, що використання ШІ в медицині має контролювати медичний фахівець, а не алгоритм самостійно, а персональні медичні дані пацієнтів мають бути захищені. У міністерстві зазначили, що документ найближчим часом буде винесено на публічне обговорення.
Практичним прикладом стала українська розробка CheckEye. Система аналізує зображення сітківки ока і за приблизно 30 секунд показує, чи потребує пацієнт додаткового обстеження. Важливо, що вона не ставить остаточного діагнозу, а лише визначає необхідність подальшого огляду лікарем. Її тестували в закладах первинної медичної допомоги Одеської та Чернігівської областей, де було обстежено 873 пацієнти. Саме така перевірка в реальних умовах, на думку розробників, показує, як технологія може працювати в закладах, де немає вузьких спеціалістів.
Паралельно держава посилює увагу до цифрової безпеки. Кабінет міністрів доручив державним органам терміново сформувати команди з кібербезпеки та закуповувати й впроваджувати відповідне програмне забезпечення. Це рішення ухвалено в той час, коли цифрові сервіси та бази даних, зокрема й медичні, стають дедалі важливішими для роботи установ. Міністерство юстиції, своєю чергою, запустило ШІ-асистента «Лекс», який призначений для інформування громадян.
Окремо уряд ухвалив постанову про створення української бази текстів для навчання мовних моделей. Доступ до неї матимуть лише перевірені вітчизняні компанії, а з доступу виключено підсанкційні компанії та бізнеси, пов’язані з Росією. Таке обмеження відображає загальну лінію держави на захист національних інформаційних ресурсів і контроль над тим, хто може працювати з ними.