Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито погодилися утриматися від взаємних атак на енергетичну інфраструктуру. Заява прозвучала на тлі зростання цін на пальне у США та наближення проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться в листопаді. Київ підтвердив готовність до деескалації, тоді як Москва поки що не дала чітких гарантій.
За даними Financial Times, своєю заявою Трамп прагне продемонструвати американській громадськості, невдоволеній високими цінами на пальне, що він намагається домогтися їх зниження. Ціни різко поповзли вгору на тлі чергового загострення між США та Іраном в Ормузькій протоці. Це вагомий чинник, який може вплинути на результати проміжних виборів. Тому спочатку міністр фінансів США Скотт Бессент, а потім і сам Трамп закликали президента Зеленського припинити удари по об'єктах виробництва дизелю в Росії. За його словами, атаки України спричиняють дефіцит пального.
Залежність цін у США від ситуації в Росії неочевидна і є радше ілюзорною, каже в коментарі асоційований експерт аналітичного центру «Обʼєднана Україна» Іван Ус. Але важливо, як вона впливає на дії Трампа. «Україна, безумовно, дала сигнал: слухайте, якщо ви вважаєте, що це через наші удари, то, може, ви і на Росію натиснете, щоб обидві сторони погодились на енергетичне перемир'я. І фактично зараз, як на мене, Дональд Трамп написав цю заяву, тому що цю тему розкрутили в США», – каже Іван Ус. Оцінюючи заяву Трампа, поінформований співрозмовник у владі припустив, що вона може бути спробою поставити обидві сторони перед фактом.
Перші обережні натяки на можливе енергетичне перемир'я з'явилися в ході візиту до Києва та Москви емісарів Трампа – Джареда Кушнера та Стівена Віткоффа. Як повідомило інформоване джерело, тепер Путіна оточують не лише «яструби», що підштовхують його до продовження війни проти України. Зокрема, американці, спецпредставник Кирило Дмитрієв та помічник глави Кремля Юрій Ушаков відкрили для диктатора можливість дипломатії – і це є головним результатом цього раунду переговорів.
Україна попередньо готова до такого кроку і навіть готова розширити перелік цілей, по яких сторони мають не бити. Президент Зеленський у вечірньому зверненні повідомив, що Україна запропонувала домовленість із РФ, яка зупинить знищення критичної інфраструктури. «Продовольство, енергетика та інші елементи базового гарантування життя повинні бути під захистом, і російські удари направлені передусім проти цього», – уточнив він. Детальніше обговорити концепт перемир'я Зеленський планує наступного тижня під час поїздки в Нью-Йорк на Генасамблею ООН.
Офіційні коментарі Кремля щодо перемир'я залишаються розмитими. Речник Путіна Дмитро Пєсков 15 вересня заявив, що Москва «вітає заклики до України припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі». Разом з тим, він відмовився відповідати на запитання, чи готова РФ відмовитися від ударів по українській економічній інфраструктурі, якщо Київ виконає вимогу Трампа. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров повідомив, що Росія готова до проведення нового раунду переговорів. За його словами, Москві «є що сказати» і вона нібито ніколи не відмовлялась від діалогу.
Низка співрозмовників Financial Times, знайомих з позицією Кремля, сказали, що Путін не хоче укладати угоду до зими. Причина в тому, що, на думку диктатора, атаки Росії по енергетичній інфраструктурі України можуть посилити тиск на Київ з метою змусити Україну піти на поступки в подальших переговорах. Разом з тим економічні чинники також залишаються важливими. Причому для Кремля тут є і плюси, і мінуси. «Якщо високі ціни на нафту – це не те, що потрібно Трампу, то, за іронією, Росії це якраз потрібно. Вони більше на цьому заробляють», – зазначає Іван Ус.
З іншого боку, у Росії є певні мотиви піти на перемир'я. Влітку Україна провела серію успішних атак на ключовий маркетплейс Росії Wildberries, але ще важливіше – продовжуються атаки на російські НПЗ. Вони, своєю чергою, можуть зупинитися у випадку енергетичного перемир'я. «Росія виробляє зараз пального 70% від потреби внутрішнього споживання. Їм треба 30% десь знайти. Десь – це Казахстан, Білорусь, Китай, Індія, Марокко, Південна Корея. Тобто ми маємо багато постачальників, але якщо раніше Росія заробляла на пальному гроші, то зараз вона витрачає», – підкреслює Ус. Додатковим, але не головним чинником для Росії є законопроєкт Грема-Блюменталя у Конгресі США, який відкриває додаткові перспективи для Вашингтона тиснути на Москву. Документ можуть проголосувати вже цього тижня.
У будь-якому разі до будь-яких домовленостей з Москвою потрібно ставитися з осторогою. Показовим прикладом того, як у Кремлі ставляться до спроб припинення вогню, є «енергетичне перемир'я» минулої зими. Наприкінці січня цього року Москва вже погоджувалася на подібний крок, але використала паузу для накопичення ракет і відновлення пошкоджених НПЗ. Тож нинішня ініціатива Трампа, попри її потенційну цінність для відновлення переговорного процесу, залишається передчасною і потребує перевірки на практиці.