Верховна Рада підтримала звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідне рішення на засіданні парламенту 15 вересня підтримали 317 народних депутатів.
Подання про звільнення генпрокурора до парламенту вніс президент Володимир Зеленський. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що документ надійшов до Ради, а профільний комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав його. Президент закликав депутатів ухвалити рішення невідкладно.
Під час обговорення представники опозиції закликали повернути конкурсні умови обрання генерального прокурора, відмовившись від «політичних призначень». Наразі залишається невідомим, хто виконує обов'язки генпрокурора від моменту, коли напередодні президент відсторонив Кравченка від посади.
Рішенню парламенту передував гучний скандал. Руслан Кравченко очолював Офіс генерального прокурора з червня 2025 року. 7 вересня він подав заяву про відставку — це сталося після публікації НАБУ і САП матеріалів спецоперації «Карфаген» щодо «кришування» шахрайських кол-центрів, у межах якої розслідуються можливі злочини за участю посадовців Офісу генпрокурора. Антикорупційні органи проводили обшуки в приміщеннях ОГП. У справі вже є перші арештовані: 6 вересня під варту з можливістю застави у 120 млн гривень взяли відстороненого начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву.
14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За його словами, йдеться про «підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди» та «фіктивне усиновлення». Ще одна підозра, за словами Кравченка, стосується людини з оточення керівника САП Олександра Клименка — їй закидають «вплив на суддів ВАКС», «пропозицію неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації». Кравченко також заявив, що під час обшуків у справі «Карфаген» з ОГП нібито були «викрадені» матеріали кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ та САП.
У НАБУ заявили, що Кривоносу не вручали підозру, а заяви Кравченка мають «публічний, а не процесуальний характер». У Бюро також заперечили інформацію про вилучення детективами матеріалів кримінальних проваджень. НАБУ та САП розцінили дії генпрокурора як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Увечері 14 вересня директор НАБУ і керівник САП поспілкувалися із журналістами. Кривонос назвав «сфальшованою маячнею» інформацію про розшукові дії щодо себе. Клименко заявив, що нікому з його родини не вручали й не повідомляли про підозри, і припустив, що заява Кравченка є реакцією на справу «Карфаген».
Офіс генерального прокурора своєю чергою повідомив, що заяви Кравченка про начебто підозру Кривоносу були позбавленими юридичного сенсу. Відтак відповідні відмітки в ЄРДР про повідомлення про підозру були скасовані.
За даними джерел у правоохоронних органах, Кравченко вночі 14 вересня виїхав з України через пункт пропуску на кордоні з Польщею на службовому автомобілі. Сам генпрокурор підтвердив свій виїзд, назвавши його «закордонним відрядженням для інформування міжнародних партнерів про ризики для антикорупційної системи». Згідно з наказом, копію якого отримала преса, Кравченко відрядив себе до Парижа на 5 днів «для участі в слуханнях ПАРЄ стосовно українських дітей». При цьому в порядку денному спікерів події він не значиться. Вже перебуваючи за кордоном, Кравченко оприлюднив матеріали щодо Кривоноса, які стосуються подій майже 20-річної давнини.
Увечері 14 вересня президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка з посади генерального прокурора. Після звільнення питання наступника залишається відкритим. Раніше в мережі поширювалася інформація про можливе призначення на цю посаду Данила Гетманцева, однак джерела та сам народний депутат це заперечили.