Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликала Європейський союз назвати чітких переговорників щодо України. У листі на адресу президента Європейської ради Антоніу Кошти вона заявила, що фрагментований багатоформатний підхід підриває довіру до ЄС. Мелоні хоче, щоб це питання обговорили на неформальному саміті в Дубліні, а остаточне рішення має бути ухвалене на грудневій зустрічі лідерів.
За словами Мелоні, паралельні ініціативи лише подовжують війну. Вона попередила, що дублювання зусиль розмиває позицію Європи і ускладнює узгодження спільної лінії. Її аргумент полягає в тому, що для ефективних перемовин потрібна чітка структура та відповідальні особи, а не набір окремих форматів, у яких беруть участь різні країни. Саме відсутність такої структури, за її логікою, дозволяє сторонам обирати зручні для себе майданчики та суперечити одне одному.
Перемовинний процес уже розгорнувся в кількох напрямках одночасно. Радники з питань безпеки Франції, Німеччини та Великої Британії зустрічалися з американськими та українськими посадовцями. Окремі розмови відбулися в Осло та Брюсселі. Президент Фінляндії та прем'єр-міністр Норвегії 27 жовтня телефонували Володимиру Путіну, а згодом поговорили із Володимиром Зеленським. Таким чином, контакти з Москвою і Києвом велися не через єдиний канал, а через різні ініціативи європейських держав.
Додатково Туреччина розглядає можливість бути майданчиком для переговорів за участю Путіна та Зеленського. Президент Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про плани щодо такого формату. За попередніми повідомленнями, це могла б стати перша очна зустріч Путіна і Зеленського з 2019 року. Також повідомлялося, що Сполучені Штати планували приєднатися до переговорів, які можуть відбутися в Туреччині. Тож європейська дискусія про власних переговорників відбувається на тлі можливого появлення нового, незалежного від ЄС майданчика.
Окремо виникла суперечка між Берліном і Брюсселем щодо формулювання «асоційованого членства». За умовами асоційованого членства Канади, на які посилалася Урсула фон дер Ляєн, для України може бути заблоковано аналогічний статус. Раніше Фрідріх Мерц у травні пропонував асоційоване членство для України без права голосу. Володимир Зеленський назвав таку пропозицію несправедливою, оскільки вона передбачала б для України статус без повноцінних прав.
Германія, Франція та щонайменше ще шість держав виступили проти «асоційованого членства» для Канади. Це свідчить про те, що питання статусу партнерів ЄС залишається предметом розбіжностей серед самих членів блоку. Берлін також відмовляється схвалювати довгостроковий бюджет ЄС майже на 2 трильйони євро без скорочень. Окремо Німеччина відхиляє пропозицію фон дер Ляєн щодо створення європейської ради з безпеки. Натомість німецька сторона віддає перевагу окремому формату разом із Францією та Великою Британією щодо України, що знову ставить під сумнів єдність європейського підходу.