Президент Південної Кореї Лі Чже Мен висловив жаль з приводу того, що Україна публічно повідомила про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. За його словами, це порушення домовленості про нерозголошення, яка супроводжувала операцію. Про це повідомив південнокорейський лідер, реагуючи на заяву Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН.
Напередодні президент України під час виступу на Генасамблеї ООН заявив, що Київ передав Сеулу двох північнокорейських солдатів, захоплених у полон у Курській області. Ця заява стала публічним підтвердженням операції, яка, за словами південнокорейської сторони, мала залишатися конфіденційною. Лі Чже Мен наголосив, що розголошення факту передачі порушує попередні домовленості між сторонами.
Двоє військовослужбовців КНДР були взяті в полон українськими силами під час боїв у Курській області. Після кількох місяців переговорів їх було доставлено до Південної Кореї. Про це свідчать дані, оприлюднені південнокорейськими та міжнародними медіа. Саме ця передача і стала предметом дипломатичного непорозуміння між Києвом і Сеулом.
Південна Корея наполягає, що операція з передачі полонених була секретною і не підлягала публічному оприлюдненню. У Сеулі вважають, що передчасне розкриття інформації могло зашкодити як безпеці самих полонених, так і подальшій співпраці між країнами. Водночас офіційних деталей щодо можливих наслідків для двосторонніх відносин наразі не оприлюднено.
Заява Лі Чже Мена стала реакцією на виступ Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН, де український лідер окреслив ситуацію з північнокорейськими військовополоненими. Публічне оголошення про передачу солдатів КНДР Південній Кореї привернуло увагу міжнародної спільноти та викликало запитання щодо домовленостей, які передували цій операції.
Історія з полоненими північнокорейськими солдатами є частиною ширшого контексту участі КНДР у війні проти України. Північнокорейські військові були залучені до бойових дій на боці Росії, зокрема в Курській області. Їхнє захоплення та подальша передача до Південної Кореї стали безпрецедентним випадком у відносинах між Києвом і Сеулом.
Наразі невідомо, чи вживатиме Південна Корея якихось офіційних заходів у відповідь на дії української сторони. Обидві країни зацікавлені у збереженні робочих контактів, однак інцидент може вплинути на рівень довіри в подальших переговорах. Публічне розголошення деталей операції, яку Сеул вважав конфіденційною, ставить під сумнів дотримання домовленостей про нерозголошення.
Ситуація залишається чутливою для обох сторін. Україна наголошує на важливості міжнародної підтримки та прозорості щодо участі КНДР у війні, тоді як Південна Корея наполягає на дотриманні конфіденційності в чутливих операціях. Подальший розвиток подій залежатиме від дипломатичних контактів між Києвом і Сеулом.