Президент Південної Кореї Лі Чже Мен висловив жаль у зв'язку з тим, що Україна публічно оголосила про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. За його словами, це порушення домовленості про нерозголошення, яка була досягнута між сторонами. Про це повідомили південнокорейські ЗМІ.
Напередодні президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН заявив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських солдатів, узятих у полон. Ця заява, вочевидь, стала несподіванкою для Сеула, який наполягав на конфіденційності операції.
Йдеться про двох військовослужбовців КНДР, які були захоплені українськими силами під час боїв у Курській області. Після кількох місяців переговорів їх було доставлено до Південної Кореї. Про це раніше повідомляли міжнародні медіа, зокрема та «Українська правда».
Публічне оголошення Зеленського на міжнародній арені, ймовірно, ускладнило дипломатичні відносини між Києвом і Сеулом. Південна Корея, яка дотримується обережної позиції щодо війни в Україні, могла розраховувати на тиху передачу полонених без розголосу. Тепер же факт співпраці став надбанням громадськості, що може мати наслідки для подальших домовленостей.
Варто зазначити, що Південна Корея офіційно не надає Україні летальної зброї, обмежуючись гуманітарною та економічною допомогою. Водночас Сеул уважно стежить за участю північнокорейських військових у російсько-українській війні, оскільки це становить загрозу безпеці на Корейському півострові.
Передача полонених КНДР до Південної Кореї є безпрецедентним кроком. Північнокорейські солдати, які воювали на боці Росії, могли б надати цінну розвідувальну інформацію про військову співпрацю між Москвою та Пхеньяном. Саме тому Сеул наполягав на конфіденційності, щоб уникнути дипломатичних ускладнень і можливих провокацій з боку КНДР.
Наразі невідомо, чи вживатиме Південна Корея якихось офіційних заходів у відповідь на дії української сторони. Однак висловлене президентом Лі Чже Меном жаль свідчить про те, що Сеул вважає дії Києва неприйнятними. Це може вплинути на подальшу співпрацю між країнами, зокрема в чутливих питаннях, пов'язаних із Північною Кореєю.
Ситуація також привертає увагу до ширшої проблеми — участі північнокорейських військових у війні проти України. За даними різних джерел, КНДР могла направити до Росії тисячі солдатів, що викликає занепокоєння не лише в Сеулі, а й у Вашингтоні та Брюсселі. Передача полонених до Південної Кореї могла стати важливим кроком у документуванні цих порушень.
На тлі цих подій українська сторона поки що не коментувала реакцію Сеула. Офіційні представники України не підтвердили і не спростували інформацію про порушення домовленостей. Водночас експерти зазначають, що публічні заяви на високому рівні часто є частиною політичної гри, і наслідки можуть бути як дипломатичними, так і репутаційними.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть Київ і Сеул зберегти конструктивний діалог. Південна Корея залишається важливим партнером України в Азії, і розрив відносин не вигідний жодній зі сторін. Однак питання довіри тепер стоїть особливо гостро.