У Боснії та Герцеговині в неділю відбулися вибори, на яких громадяни обирали новий склад центрального парламенту, регіональних парламентів двох територіальних утворень — Республіки Сербської та хорватсько-мусульманської Федерації — а також президентів цих утворень і тричленне президентство центральної держави. Право голосу мали близько 3,4 мільйона виборців. Виборчі дільниці мали закритися о 19:00 за центральноєвропейським часом, перші результати очікувалися пізно ввечері.
Початок голосування пройшов не без труднощів: у багатьох місцях виникли технічні проблеми з новою біометричною технікою, яку впровадили вперше. Це ускладнило процес на окремих дільницях, хоча загалом вибори відбулися.
Політична система країни, що виникла з Дейтонської угоди 1995 року, яка поклала край громадянській війні 1990-х із приблизно 100 тисячами загиблих, залишається складною та малодієвою. Центральне президентство складається з трьох членів — хорвата, боснійського мусульманина та серба. Хорватсько-мусульманська Федерація додатково поділена на десять кантонів, кожен з яких має власний уряд.
Головна боротьба точилася за місця в центральному президентстві. Кандидати пропонували протилежні бачення майбутнього країни: одні виступали за сильнішу об’єднану Боснію, інші — за більшу автономію для сербської частини. Хорватські націоналісти наполягали на реформі виборчого законодавства, яка мала б дати їхній громаді більше прав на співвизначення.
Багато виборців висловлювали втому від політичної риторики, яка часто нагадувала часи війни та поглиблювала розкол. Вони сподівалися на зміни й економічне піднесення з новими робочими місцями, щоб зупинити відтік молодих людей із країни, де проживає близько 3,5 мільйона осіб.
Учитель гри на акордеоні Дражен Гвозденович, 40 років, після голосування в Лакташі на півночі країни сказав, що хоче «покращень, особливо в зарплатах і зайнятості, щоб люди могли жити спокійно, а не постійно думати про те, як звести кінці з кінцями».
Середня зарплата в Боснії та Герцеговині з 2022 року зросла з приблизно 570 до 822 євро, але, за даними профспілок, вартість життя за цей час зросла більш ніж на 50 відсотків.
Економістка Мерима Черим Карішик із Сараєва сподівалася, що нове покоління політиків уперше отримає шанс просунути зміни і «щоб те, що ми бачили останні 30 років, нарешті закінчилося».
З особливим інтересом очікували, чи зможе в Республіці Сербській кандидат у президенти від опозиції Бранко Блануша перемогти чинного прем’єр-міністра Саво Мініча. Мініча підтримував впливовий лідер Республіки Сербської Мілорад Додік. Торік Додіка усунули з посади президента утворення за перевищення повноважень, і він не має права балотуватися протягом шести років. Попри це, його обличчя домінувало у виборчій кампанії в Баня-Луці. У неділю Додік закликав сербів голосувати й заявив, що очікує «видатного» результату для свого табору.
У мусульмансько-хорватській Федерації мусульманські партії виступали за сильнішу центральну державу. Мусульманський представник у президентстві Денис Бечирович хвалився юридичними «перемогами» над «сепаратистами». Він оголосив про нову спробу вступу країни до ЄС і НАТО.
За словами експерта Аднана Черимагича з аналітичного центру European Stability Initiative, у цьому питанні за останні роки мало що змінилося. «Правляча коаліція майже не досягла прогресу з 2024 року — ні в реформах, ні в наближенні країни до ЄС чи НАТО», — сказав Черимагич.