Світ залишається далеким від виконання обіцянки зупинити масштабну вирубку лісів до 2030 року. Понад 100 держав у 2021 році на кліматичному саміті в Глазго зобов'язалися покласти край знищенню лісів та інших ландшафтів, але новий звіт консалтингової агенції Climate Focus показує, що прогрес є недостатнім. Дослідження під назвою «Forest Declaration Assessment» базується на даних понад двох десятків громадських та наукових організацій.
У 2025 році було вирубано 7 мільйонів гектарів лісу, що на 15 відсотків менше, ніж у попередньому році. Для порівняння, у середньому за 2018–2020 роки щорічно втрачалося 8,3 мільйона гектарів. Цей показник автори звіту використовують як базовий для вимірювання прогресу. Однак, щоб досягти нульової вирубки до 2030 року, починаючи з 2021 року щороку потрібно було б скорочувати втрати на один мільйон гектарів. Таким чином, у 2024 році можна було вирубати щонайбільше 5 мільйонів гектарів, але фактично втрати становили 8 мільйонів. У 2025 році цільовий показник був 4,2 мільйона гектарів, а реальний — 7 мільйонів.
«Приємно, що у 2025 році ми втратили на 15 відсотків менше лісу, ніж у 2024-му, але частково це виглядає добре лише тому, що попередні роки були настільки поганими», — пояснює головна авторка звіту Ерін Метсон, старша радниця Climate Focus. Вона наголошує, що для досягнення мети необхідні значно рішучіші дії.
Особливе занепокоєння викликає ситуація в тропічній Африці. Вперше за весь час спостережень темпи вирубки в басейні Конго (2,4 мільйона гектарів) наблизилися до показників тропічної Латинської Америки (2,5 мільйона гектарів). При цьому регіони розвиваються в протилежних напрямках. У Бразилії завдяки заходам президента Луїса Інасіу Лули да Сілви вдалося досягти скорочення вирубки на 33 відсотки. Натомість у басейні Конго жодних ознак зменшення немає — там ліси знищують переважно через розширення сільського господарства, заготівлю деревини та гірничодобувну промисловість.
«Факти показують, що сили, які знищують ліси світу — викривлені економічні стимули, слабке урядування та недостатній захист корінних народів і місцевих громад — залишаються всюдисущими», — наголошує співавтор звіту Іван Пальмеджано. Він додає, що криза лісів насправді є наслідком ширшої кризи економічних і політичних систем, які уможливлюють і навіть заохочують їхнє знищення.
Автори звіту стримано ставляться до прогнозів, адже досягнутий прогрес може швидко змінитися. Захист лісів залежить від рішень кількох урядів, а їхня політика здатна кардинально змінитися. Особливо актуальним це є для Бразилії, де 25 жовтня відбудеться другий тур президентських виборів. Чинний лівий президент Лула змагається проти правого кандидата Флавіу Болсонару, сина колишнього президента Жаїра Болсонару. За часів Жаїра Болсонару площа щорічної вирубки в Бразилії значно зросла, і лише з приходом Лули ситуація змінилася на краще. За даними Національного інституту космічних досліджень (Inpe), вирубка в бразильській Амазонії зараз є найнижчою за десятиліття.
Бразилія відіграє ключову роль у цей критичний час. Як господар торішньої кліматичної конференції, Лула просував новий підхід — Тропічний лісовий фонд (Tropical Forest Forever Facility, TFFF), який має зробити збереження лісів вигіднішим. За цією моделлю країни, що зберігають свої ліси, отримуватимуть винагороду, а за кожен знищений гектар сплачуватимуть штраф. Перевірка здійснюватиметься за допомогою супутникових знімків. Німеччина вже пообіцяла виділити на ці цілі один мільярд євро протягом десяти років. Однак у разі перемоги Болсонару подальша доля фонду залишається невизначеною.
Автори звіту також застерігають, що каденція наступного президента Бразилії припадає на критичний часовий проміжок. У найближчі роки світ може офіційно перетнути межу 1,5 градуса, яку намагалися не перевищити. Йоган Рокстрем, директор Потсдамського інституту досліджень кліматичних наслідків, заявив на кліматичній конференції поблизу Амазонки, що надмірне навантаження на тропічні ліси може призвести до їхнього незворотного перетворення на савану. «Якщо ми перевищимо 1,5 градуса, що, ймовірно, станеться протягом наступних 5–10 років, це матиме катастрофічні наслідки», — попереджає він.