Німецька мережа універмагів Galeria знову опинилася на межі зникнення: компанія вчетверте за останні шість років подала заяву про неплатоспроможність. Наразі мережа налічує 83 філії та близько 12 000 співробітників. Експерти з торгівлі вважають, що повне збереження нинішньої структури неможливе, але окремі магазини можуть продовжити роботу.
«Повне закриття можливе, але не є неминучим», — заявив експерт з торгівлі Карстен Кортум з Дуального університету Баден-Вюртемберга в Гайльбронні. Він вважає реальним продовження роботи зі значно меншою кількістю магазинів, що, на його думку, важливо насамперед для працівників. Водночас він наголошує: «Це не буде довгостроковим порятунком усієї наявної філійної мережі».
За словами Кортума, для виживання компанії необхідні економічно життєздатні магазини, чіткий профіль асортименту та достатній власний капітал для модернізації й переобладнання. Крім того, потрібен власник, який керуватиметься не короткостроковими фінансовими інтересами, а довгостроково віритиме в бізнес-модель універмагу. «Чергова санація, яка знову переважно покладатиметься лише на відмову від вимог і скорочення витрат, навряд чи буде достатньою», — зазначив експерт.
Серед головних причин повторного банкрутства Кортум називає завеликі та подекуди непривабливі торгові площі, високі поточні витрати та слабкий профіль асортименту порівняно з онлайн-торгівлею, спеціалізованими магазинами й дискаунтерами. «Списання боргів, допомога по безробіттю та нові кредити дають короткострокове полегшення, але не замінюють інвестицій у переконливу пропозицію», — підкреслив він. На його думку, можна списати борги й розірвати договори, «але не можна вилікувати попит клієнтів».
Інший експерт, Томас Роеб з Університету прикладних наук Бонн-Рейн-Зіг, головною причиною чергової неплатоспроможності вважає неконкурентоспроможність у сегменті модного одягу, який становить понад половину обороту компанії. Він порівняв банкрутства Galeria та її попередників Kaufhof і Karstadt із гумовим м'ячем, що стрибає сходами вниз. «Хоча він щоразу відскакує вгору, зрештою приземляється нижче, ніж під час попереднього відскоку». Ці відскоки — банкрутства — щоразу дають короткочасне покращення й надію, «але водночас заважають побачити довгострокову тенденцію».
Скептично налаштований і Йорг Фундер з Університету прикладних наук Вормса. Серед головних причин він називає слабке управління, недоліки бізнес-моделі та тривалу слабкість споживання. «Загалом нічого нового», — сказав він. Фундер нагадав, що ще 2008 року оцінював: у Німеччині економічно можуть працювати щонайбільше 55 централізовано керованих універмагів. «А минуло вже майже 20 років». Останнім власникам він закидає брак інтересу до операційної діяльності та відсутність реального плану й перспективи. Перспективи мережі він описав так: «Думаю, настав час перебратися з паліативного відділення на ліжко відпочинку».
Попри песимізм, експерти не виключають, що окремі привабливі універмаги в хороших локаціях можуть продовжити роботу під іншими власниками, навіть якщо нинішня корпоративна структура збанкрутує. Питання про те, чи вдасться врятувати всю мережу, залишається відкритим.