Сварка між Дмитром Медведєвим і президентом Фінляндії Александром Стуббом почалася не з Wildberries як такого. Насправді йшлося про ширшу суперечку: чи повинні союзники допомагати Україні бити глибше по території Росії і чи може такий тиск наблизити переговори.
Стубб приїхав до Києва на зустрічі з українською владою, північними та балтійськими державами і «Коаліцією охочих». На пресконференції 24 серпня він сказав, що Україні потрібно нарощувати далекобійні можливості — і ракетні, і безпілотні. Його аргумент: чим дорожчою стає війна для Росії, тим сильніша мотивація Кремля сісти за стіл переговорів.
Як приклад Стубб згадав удари по логістичних центрах Wildberries. Він також навів цифри: 65% росіян, за його словами, вже хочуть завершення війни, а атаки на такі центри нібито додали ще 10 відсоткових пунктів.
Наступного дня Медведєв відповів у MAX. Заступник голови Ради безпеки РФ назвав Стубба «реальним дебілом», «моральним виродком і дурнем», а його професійний рівень — таким, що перебуває «нижче плінтуса». Далі він сформулював позицію фінського президента так, ніби той говорить про «поразку Росії через удари по Wildberries».
Ось тут і з’являється важлива різниця. Стубб не казав, що знищення складу маркетплейсу саме по собі означає поразку Росії. Він говорив про далекобійні удари як про частину стратегії, яка повинна збільшувати витрати Росії та суспільний тиск. Wildberries був прикладом, а не єдиним змістом аргументу.
Водночас цифра про додаткові 10 пунктів не має окремого публічного підтвердження. Опитування в Росії справді показують значну кількість прихильників переговорів. ExtremeScan цього року повідомляв, що 64–65% респондентів стабільно підтримували припинення вогню через взаємні поступки. «Левада-Центр» у січні фіксував 61% тих, хто вважав, що настав час переходити до переговорів. Але жодне з цих досліджень не доводить, що саме удари по Wildberries змінили показник на 10 пунктів.
Сам Wildberries у цій історії — не лише медійне слово. Україна дійсно атакує логістичні об’єкти компанії. AP повідомляє про знищення великого складу в Тамбовській області. Київ стверджує, що компанія має стосунок до постачання обладнання російським військовим. Wildberries це заперечує.
Кремль відреагував на Стубба ще до Медведєва. Дмитро Пєсков назвав його прихильником «партії війни» через підтримку ударів углиб Росії. Це стандартна російська рамка: Москві вигідно показувати військову допомогу Україні як доказ того, що Європа не хоче миру.
У Фінляндії позиція виглядає інакше. Після повернення з України Стубб заявив, що підтримка Києва залишається одним із пріоритетів зовнішньої та безпекової політики його країни. Він також наголосив, що Росія залишиться сусідом Фінляндії і що майбутні відносини залежатимуть від дій самої Росії.
Тому історія з Wildberries — це радше символ нового етапу війни. Україна намагається переносити витрати конфлікту далеко за межі фронту, союзники сперечаються про межі такої стратегії, а Росія відповідає дедалі жорсткішою риторикою. Особиста атака Медведєва на Стубба стала найгучнішим, але не найважливішим елементом цієї дискусії.