Розслідування спецоперації «Карфаген» щодо злочинної організації в Офісі генерального прокурора триває, але стикається з потужним спротивом зацікавлених осіб. Про це на брифінгу керівників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 14 вересня заявив директор НАБУ Семен Кривонос.
За його словами, досудове розслідування залишається досить активним, однак будь-які коментарі про подальші плани слідства можуть зашкодити справі. «Протидія цьому кримінальному провадженню – шалена», – наголосив очільник Бюро.
Кривонос описав кілька конкретних механізмів тиску. За його даними, відбувається постійний моніторинг судових рішень і реєстру права власності. Окремі фігуранти справи заздалегідь дізнаються про обшуки, а пересування автомобілів підрозділів НАБУ відстежується через систему «Безпечне місто».
Директор НАБУ також повідомив, що кілька тижнів тому Служба безпеки України намагалася отримати доступ до журналу комп'ютерної програми Вищого антикорупційного суду «Д-3», щоб побачити, які клопотання надходять. Крім того, зафіксовано незрозумілу активність державного підприємства «Інформаційні системи», яке в той самий період звернулося до Ради правосуддя із запитанням, чи може детектив закривати доступ до змісту ухвал про проведення обшуку.
Вища рада правосуддя відповіла, що не може, хоча раніше такого питання не порушувалося. «Це все попередньо виглядає, як спроба перешкодити діяльності НАБУ та САП шляхом отримання доступу до чутливої інформації про заплановані слідчі дії», – зазначив Кривонос.
Спецоперація «Карфаген» стала відома ввечері 4 вересня, коли Національне антикорупційне бюро почало слідчі дії в Офісі генерального прокурора. 5 вересня Офіс генпрокурора підтвердив, що детективи НАБУ провели обшуки у службових приміщеннях, якими користується генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Того ж дня НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. Учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів та легалізації майна. Було затримано заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву.
Суд уже обрав запобіжні заходи кільком фігурантам справи. Зокрема, 6 вересня Вищий антикорупційний суд відправив Кропиву під варту з можливістю внесення застави у 120 мільйонів гривень. Про підозру Руслану Кравченку, який може фігурувати під «позивним» «Шеф» на записах антикорупційних органів, наразі не йшлося.
Сам Кравченко заявив, що особисто не має стосунку до прикриття кол-центрів, а причетного до справи працівника відсторонили від посади. 7 вересня він прокоментував згадки свого імені на оприлюднених плівках, назвавши зафіксовані розмови такими, що «не мають жодного відношення» ні до нього, ні до прокуратури.
Водночас 14 вересня президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора. Це сталося в день брифінгу керівників НАБУ та САП, на якому йшлося про безпрецедентний тиск на розслідування.
На скандал уже відреагували в Брюсселі. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє підтвердив, що ЄК обізнана з останніми подіями, але наголосив, що не коментує окремі справи. Він нагадав, що ЄС дотримується політики нульової толерантності до корупції, а боротьба з нею є центральним елементом для держави, яка прагне приєднатися до Євросоюзу.
За словами Мерсьє, ефективна боротьба з корупцією передбачає не лише розслідування вже скоєних злочинів і покарання винних, а й запобігання корупції та дотримання принципів верховенства права. Він окремо наголосив, що незалежні антикорупційні органи є наріжним каменем верховенства права в Україні, і як майбутня держава-член Україна має гарантувати їхній захист та можливість належно виконувати свою роботу.
Представник Єврокомісії також відповів на запитання, чи свідчить низка гучних корупційних справ про ефективність антикорупційних інституцій чи про масштаб проблеми. На його думку, сам факт розслідування справ високого рівня демонструє наявність в Україні відповідних інституцій, здатних виконувати свою роботу, та готовність влади забезпечувати функціонування цієї системи.