Російська система поповнення армії стає дедалі більш адміністративною — і це має пряме значення для України та європейської безпеки. Розслідування «Пладрома» показує, як напередодні виборів до Державної думи держава розширює канали набору, не оголошуючи нової масової мобілізації.
У Рязанській області цивільні підприємства й установи зі штатом від 150 працівників отримали офіційні завдання з пошуку кандидатів на контрактну службу. Залежно від розміру організації йдеться про двох, трьох або п’ятьох кандидатів. Постанова діє до 20 вересня — дня федеральних виборів.
Це не означає, що роботодавець може примусово відправити людину на війну. Контракт формально залишається добровільним. Але держава вводить військовий набір у звичайну роботу цивільної економіки, а це знижує залежність армії від однієї централізованої кампанії.
Причина такого розширення помітна в динаміці. За підрахунками «Важных историй» на основі федеральних виплат, у першому кварталі 2026 року контракт уклали 71,2 тисячі людей, на 20% менше, ніж роком раніше. Водночас регіони більш ніж удвічі збільшили середньомісячні витрати на винагороди вербувальникам.
Щонайменше 7,7 млрд рублів пішло на оплату посередникам, які приводять кандидатів. Така модель показує, що Росія готова купувати не лише згоду самого контрактника, а й роботу цілої мережі людей, які його шукають.
Для війни проти України важливий і набір у нові війська безпілотних систем. Студентів приваблюють технічними спеціальностями та роботою з дронами. Проте контрактні документи, які аналізували журналісти, дозволяють переводити військовослужбовців і на інші посади. Повідомлялося також про тиск у деяких закладах освіти.
Окремий механізм — добровільний мобілізаційний резерв. У 2026 році таких резервістів можна залучати до спеціальних зборів для захисту критичної інфраструктури. Це не нова загальна мобілізація, але воно дає змогу використовувати підготовлених людей усередині РФ і не відволікати на ці завдання частину регулярних військ.
Питання про нову хвилю загострюється через календар. У 2022 році часткову мобілізацію оголосили через десять днів після єдиного дня голосування. Тепер парламентські вибори відбудуться 20 вересня, а незалежні медіа повідомляли про внутрішні розмови щодо можливого осіннього сценарію.
Публічного рішення про це немає. Джерела тих самих медіа наголошували, що остаточного рішення не ухвалено, а Кремль навесні заперечував підготовку нової хвилі.
Для України та Німеччини суттєвий не лише прогноз про конкретний указ. Важливіше, що Росія намагається зробити поповнення армії постійним процесом, розподіленим між регіонами, роботодавцями, університетами та резервом. Від ефективності цієї системи залежить, чи зможе Москва продовжувати війну без нового політично ризикованого рішення після 20 вересня.