До виборів у Державну думу Росія підходить із системою комплектування армії, яка значно ширша за звичайну роботу військкоматів. «Пладром» у своєму розслідуванні зібрав документи та дані, що показують: регіональна влада, роботодавці, платні вербувальники й заклади освіти дедалі частіше стають частиною одного кадрового механізму.
У Рязанській області цей процес зафіксований офіційно. Постанова губернатора встановила для підприємств зі штатом від 150 осіб конкретні завдання з пошуку кандидатів на контрактну службу. Чим більша організація, тим більше кандидатів вона має підібрати. Строк документа завершується 20 вересня — саме в день федеральних виборів.
Такий порядок не дорівнює мобілізації в юридичному сенсі. Кандидат має добровільно укласти контракт. Але він змінює межу між цивільною економікою та військовим набором: адміністративна вертикаль фактично просить бізнес і установи допомагати виконувати кадрову потребу армії.
Передумова цієї практики проглядається в цифрах. За оцінкою «Важных историй», побудованою на даних про федеральні виплати, у першому кварталі 2026 року новий контракт отримали 71,2 тисячі людей — на п’яту частину менше, ніж роком раніше. Одночасно витрати регіонів на винагороди тим, хто приводить кандидатів, зросли більш ніж удвічі.
Це не означає, що російська армія вже не здатна компенсувати втрати. Темпи контрактного набору все ще вимірюються сотнями людей на день. Проте сам факт, що для підтримання потоку потрібні дедалі дорожчі стимули та окремі адміністративні завдання, свідчить про виснаження простого добровільного резерву.
Окремою цільовою групою стала молодь. У 2026 році студентам пропонують контракти у військах безпілотних систем. Формально це може виглядати як можливість отримати технічну військову спеціальність, але журналістські матеріали показали: контрактні документи не закріплюють людину назавжди за роботою з дронами й дозволяють переведення на інші посади.
Водночас держава активніше використовує й уже наявний резерв. У 2026 році добровільний мобілізаційний людський резерв залучають до спеціальних зборів для охорони критично важливих об’єктів. Це не загальна мобілізація, але така модель може звільняти частину кадрових військових для інших завдань.
Політична дата 20 вересня неминуче викликає порівняння з 2022 роком. Тоді часткову мобілізацію оголосили 21 вересня, через десять днів після єдиного дня голосування. Проте в історії вже є й інший приклад: після президентських виборів 2024 року нової масової хвилі не було.
Тому твердження, що мобілізація «обов’язково» почнеться після виборів, поки не має достатньої фактичної основи. Влітку 2026 року незалежні медіа повідомляли про обговорення осіннього сценарію, але ті самі джерела говорили про відсутність остаточного рішення.
Натомість уже можна говорити про інший процес. Росія поступово перетворює набір людей до армії на постійну адміністративну систему, яка працює до, під час і після виборів. Саме її здатність або нездатність підтримувати потрібний потік людей визначатиме, чи знадобиться Кремлю після 20 вересня переходити до значно жорсткішого інструменту.