Приватний сектор економіки США у вересні створив 90 000 нових робочих місць, свідчать дані щомісячного звіту найбільшого постачальника платіжних послуг ADP. Це відновлення після тримісячного уповільнення найму, яке спостерігалося раніше.
Найбільше робочих місць — 55 000 — додали освіта та охорона здоров'я. Ще 22 000 позицій з'явилося у сфері відпочинку та гостинності. Виробництво додало 17 000 робочих місць, а будівництво — 15 000. Саме ці дві галузі демонструють стабільно високий попит на робочу силу на тлі масштабної розбудови інфраструктури штучного інтелекту в США.
Попри позитивну динаміку, галузеві об'єднання б'ють на сполох через нестачу кваліфікованих кадрів. Ед Брейді, президент і виконавчий директор Інституту домобудівників (HBI), заявив, що молодь недостатньо поінформована про можливості в цьому секторі. За його словами, високооплачувані робітничі спеціальності із зарплатою у шестизначних сумах залишаються незаповненими.
«Ми втрачаємо більше людей, ніж залучаємо в галузь. Тож ця проблема загостриться ще до того, як почне вирішуватися, — сказав Брейді в інтерв'ю Fox Business. — Нам потрібно навчати молодих людей. Потрібно пояснювати батькам, освітянам і законодавцям, що це роботи із зарплатою у шість цифр. Ті, хто виходить зі школи й отримує 30 доларів на годину, мають можливість відкрити власну справу».
Через дефіцит кваліфікованої робочої сили заробітні плати в цих секторах зростають швидше, ніж в інших галузях. Звіт Федерального резервного банку Нью-Йорка про інфляцію заробітних плат, опублікований раніше цього року, засвідчив синхронне уповільнення зростання оплати праці в більшості галузей з жовтня 2022 року. Винятками стали державне управління, видобувна промисловість і будівництво.
Цінова премія, яку нині вимагає будівельний сектор, привернула увагу регуляторів. Президент Федерального резервного банку Чикаго Остан Гулсбі у вересні сказав в інтерв'ю Fortune, що особливо уважно стежить за будівельними спеціальностями на предмет ознак перегріву, який може спричинити інфляцію в решті економіки.
«Я б охарактеризував розширення дата-центрів як дуже гаряче, але воно здебільшого пригнічує інші частини економіки, — пояснив він. — Це зростання тисне на інших — вони конкурують за ресурси. Коли я подорожую сьомим округом, люди кажуть: „Нам доводиться скорочувати плани, бо наймати будівельників занадто дорого, ви не можете знайти фахівців з HVAC“. Це означає перебалансування сектору, відмінне від загального перегріву. Але ми недалеко від того, щоб це перетворилося на загальний перегрів».
Головний економіст ADP Ніла Річардсон заявила Fortune, що не бачить у даних достатньо доказів перегріву заробітних плат, щоб бити на сполох щодо макроекономіки, але додала, що «пильнує» ситуацію.
«Це дуже відрізняється від відновлення після пандемії, коли майже весь ціновий тиск походив від галузей, орієнтованих на споживача, бо було надзвичайно складно повернути тих працівників. Саме там виникав тиск на ціни, — сказала вона під час пресконференції. — Те, що ми бачимо зараз, має більш структурний характер. Це не лише штучний інтелект, це демографія. Це потреба й попит на кваліфіковану працю для так званих синіх комірців, але висококваліфікованих. І саме там попит сильний, а пропозиція обмежена. Чи достатньо цього, щоб схилити баланс ринку праці до спіралі заробітних плат, — я так не думаю».
Річардсон також наголосила на чиннику, який складно кількісно оцінити: жертвах, на які готові йти потенційні працівники, щоб опанувати ці спеціальності. «Виробничі роботи відрізняються від офісних із багатьох причин, але одна з них — поширеність змінної роботи: перша, друга, третя зміна. Наприклад, металургійні підприємства працюють цілодобово. Тож складність не лише в тому, щоб знайти працівників, а в тому, щоб знайти тих, хто працюватиме в другу чи третю зміну, — пояснила вона. — Для виробників це велика частина рівняння найму, яку ми не завжди враховуємо в макроекономічному аналізі. Частково це пов'язано з настроями працівників: „Я не хочу працювати в другу зміну“ або „Я не можу через сім'ю чи інші обставини“. Тож це виробничий бум найму, обмежений настроями та уподобаннями працівників щодо часу роботи, а не лише бажанням працювати в цих сферах».