У Китаї представили першого у світі робота-гуманоїда з так званим «втіленим ШІ», створеного повністю на вітчизняній електронній архітектурі. Гуманоїд здатен самостійно ухвалювати рішення, а в його конструкції не використано жодних іноземних технологій. Про це повідомляє Global Times.
Розробники пояснюють, що електронна архітектура виконує роль «інтелектуальної нервової системи» робота. Вона об’єднує операційну систему, мережеві протоколи, програмне забезпечення та обчислювальні ШІ-чипи. Нова китайська цифрова платформа дозволила розділити й одночасно інтегрувати процеси управління та обчислень штучного інтелекту.
Ключове досягнення полягає в переході від імпортозаміщення окремих деталей до створення повністю автономної технологічної бази. Про це заявив виконавчий декан Інституту машинного інтелекту Шанхайського університету науки та технологій Лі Цінду. За його словами, це гарантує, що фізичні дії штучного інтелекту залишатимуться суворо в межах безпеки й не зашкодять людям на виробництві.
Під час випробувань інженери перевірили стійкість робота до екстремальних умов і порівняли його з аналогами на базі традиційних іноземних архітектур. Пристрої зі стандартною архітектурою під час імітації пошкодження суглобів, кібератак або впровадження вірусів втрачали контроль, вимикалися або виходили з ладу. Робот на базі повністю національної системи успішно пройшов усі тести, зберігши стабільність та керованість.
Архітектура забезпечила швидку ізоляцію збоїв, захист від зовнішнього втручання та миттєву реакцію систем безпеки. Це особливо важливо для промислового застосування, де гуманоїди дедалі частіше використовуються для виконання фізичних завдань поруч із людьми.
Розробка відповідає директиві Міністерства промисловості та інформатизації КНР щодо формування безпечного ланцюга постачань до 2027 року. Крім того, вона узгоджується з проєктом 15-го п’ятирічного плану на 2026–2030 роки, який передбачає прискорений розвиток робототехніки.
Китайські інженери наголошують, що повністю автономна технологічна база дозволяє контролювати всі рівні функціонування робота — від апаратного забезпечення до алгоритмів ухвалення рішень. Це знижує залежність від зовнішніх постачальників і мінімізує ризики, пов’язані з можливими обмеженнями доступу до іноземних компонентів.
Окрему увагу приділено кібербезпеці. У сучасному світі роботизовані системи дедалі частіше стають ціллю для хакерів, а вразливість окремих компонентів може призвести до виходу з ладу цілих виробничих ліній. Нова архітектура передбачає ізоляцію критичних вузлів і швидке відновлення після збоїв.
За словами розробників, під час стрес-тестів система не лише зберегла працездатність, а й продемонструвала здатність миттєво реагувати на спроби зовнішнього втручання. Це вигідно відрізняє її від аналогів, які в подібних умовах втрачали контроль або вимикалися.
Представлений гуманоїд є частиною ширшої стратегії Китаю з розвитку штучного інтелекту та робототехніки. Країна послідовно нарощує власні компетенції в цій сфері, інвестуючи в дослідження, підготовку фахівців і створення національної компонентної бази.
Експерти зазначають, що перехід до повністю автономних технологічних платформ може суттєво змінити розстановку сил на глобальному ринку робототехніки. Країни, які залежать від імпортних архітектур, можуть опинитися в невигідному становищі, тоді як розробники з власними рішеннями отримають більше свободи для впровадження інновацій.
Наразі не повідомляється, коли саме новий гуманоїд надійде в серійне виробництво або буде доступний для комерційного використання. Однак сам факт створення робота з повністю вітчизняною електронною архітектурою свідчить про серйозність намірів Китаю закріпитися серед лідерів у сфері штучного інтелекту та робототехніки.