Посада посла України у Сполучених Штатах залишається вакантною вже понад два місяці після звільнення Ольги Стефанішиної. Президент Володимир Зеленський оголосив про це ще на початку серпня 2026 року, а 23 серпня запевнив, що кандидатура наступника вже визначена. Однак станом на середину жовтня український представник у Вашингтоні так і не з'явився.
Така кадрова пауза викликає дедалі більше занепокоєння на тлі складних і мінливих відносин Києва з Вашингтоном. Останнім часом Україна стикається з несподіваними рішеннями американської сторони — від обмежень Starlink до змін у підходах до військової допомоги та непередбачуваних поворотів у переговорах США з Росією. Кожна така зміна позиції Вашингтона стає для Києва сюрпризом, що свідчить про брак оперативної та якісної інформації про настрої американської влади.
Дипломатична робота у США вимагає не лише формального знання протоколу, а й глибокого розуміння політичних процесів. Досвідчений посол здатен вчасно відчути, де співрозмовник має реальний намір діяти, а де йдеться лише про ввічливу відмову. Особливо це важливо у відносинах з адміністрацією Дональда Трампа, чий стиль ухвалення рішень суттєво відрізняється від традиційної дипломатичної ієрархії. Ефективний представник має вміти працювати з людьми поза офіційними каналами, знаходити неочевидні рішення та розуміти особисті інтереси співрозмовників.
Серед можливих кандидатів називають досвідчених дипломатів, таких як Олександр Щерба, Олексій Макеєв, Олег Шамшур чи Сергій Кислиця. Розглядається й кандидатура колишнього керівника Головного управління розвідки Валерія Кондратюка, який у 1999–2002 роках обіймав посаду військового аташе України у США та має досвід безпосередньої роботи з американськими безпековими структурами й розвідувальною спільнотою. Не виключено, що серед претендентів є й менш публічні професіонали з міцними контактами у Вашингтоні.
Окремою вимогою до майбутнього посла є бездоганна репутація. Скандал навколо Ольги Стефанішиної вкотре продемонстрував, що репутаційні проблеми українського посадовця у Вашингтоні стають проблемами всієї держави. Через два дні після її звільнення Національне антикорупційне бюро повідомило про підозру в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Стефанішина звинувачення заперечує, і остаточні висновки має зробити суд. Однак сам факт такого скандалу створює додаткові труднощі для країни, яка й без того змушена постійно захищати свою репутацію у Вашингтоні.
Відсутність посла означає, що Україна місяцями не використовує один із найважливіших інструментів дипломатичного впливу. Посольство продовжує функціонувати, але саме зараз потрібна людина з достатньою дипломатичною вагою, контактами та можливістю напряму говорити з тими, хто ухвалює рішення. Йдеться про здатність відчувати зміну настроїв, отримувати інформацію раніше за офіційні заяви та шукати можливості впливу, поки рішення ще формуються.
Жоден посол не може гарантувати прихильності Трампа. Але в ситуації, коли від рішень Вашингтона залежать оборона України, її переговорні позиції та майбутнє країни, місяці кадрових вагань виглядають неприпустимою розкішшю. Особливо коли йдеться про рішення, яке українська влада має ініціювати й довести до результату самостійно. Кожен втрачений тиждень звужує можливості Києва впливати на американську політику. І якщо чергове рішення Вашингтона знову застане Київ зненацька, питання виникнуть і до тих, хто вже третій місяць не може визначитися з українським послом.