Масовані удари Росії по розподільчих центрах влітку 2026 року завдали українському ритейлу одних із найважчих втрат за час повномасштабної війни. Логістика, яка роками оптимізувалася для здешевлення кожної копійки в чеку, перетворилася на головний фактор формування ціни: через децентралізацію складів та зміну маршрутів доставки товари дорожчають на додаткові 3–12%.
За зібраною інформацією, лише оціночна сукупна сума прямих збитків окремих гравців ринку перевищує 24,7 млрд гривень, що становить близько 553 млн доларів за середнім курсом літа 2026 року. В аналітичній компанії Pro-Consulting оцінюють непрямі втрати складського господарства України внаслідок літніх атак майже у 6 млрд доларів. Удар припав на сектори food, non-food, e-commerce та паливний ритейл, значних збитків зазнали також виробники.
Попри руйнування, колапсу на полицях вдалося уникнути: мережі перейшли на роботу «з коліс» та децентралізацію. Однак головне питання для споживача — як ці руйнування перепишуть фінальний цінник у супермаркеті. У класичній економіці ціна на полиці — це компроміс між собівартістю, конкуренцією та видатками на утримання магазину. У воєнній економіці до неї додаються витрати на логістику, резервування потужностей, безпеку та відновлення після атак.
Як пояснює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, історично великі ритейлери сконцентрували понад 60% ринку, а від 23% до 30% у витратах виробника харчових продуктів припадало саме на логістику до полиці. Розподільчий центр існує для того, щоб здешевити доставку: постачальники завозять товар в один хаб, звідки формується змішане відвантаження для магазинів. Це класична радіальна модель hub-and-spoke, коли один великий склад обслуговує багато торгових точок.
Економіка цієї системи проста: один великий склад дешевше обслуговувати, ніж багато маленьких, оскільки менший кілометраж потребує менше персоналу, техніки та перевезень. Однак нинішня війна перетворила сам принцип концентрації на мішень. Тепер ритейлер рахує не лише вартість роботи розподільчого центру, але й ціну його втрати. Коли зникає вузол, через який проходять товари, змінюються маршрути, зростають запаси в інших точках, збільшується кількість перевезень і час доставки.
Найбільш гостра ситуація — у категоріях fresh та frozen. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм і засновника GreenInvest Олександра Бондаренка, у Києві та області знищено близько 80–100 тисяч квадратних метрів холодних складів. Водночас, за даними Dragon Capital, загалом по Україні виведено з ладу близько 500 тисяч квадратних метрів складської нерухомості класу A — це майже 30% таких площ. Йдеться про м'ясо, рибу, морепродукти, охолоджену продукцію, молоко, фрукти, овочі, морозиво та заморожені напівфабрикати, які потребують дотримання особливих температурних режимів у логістиці.
На собівартість також тиснуть зростання цін на пальне, подорожчання імпортного фрахту та гострий дефіцит складського персоналу і водіїв. Ритейлери не можуть повністю перекласти зростання витрат на покупця через падіння купівельної спроможності, тому балансують між ціною, промоакціями та власною маржею. Фінальний цінник трансформувався у формулу стійкості, де значну частку складає плата за військові ризики, резерви та змінені маршрути.