Росія протягом кількох років таємно допомагає Ірану у створенні надзвукових крилатих ракет, які можуть загрожувати американським авіаносцям та іншим кораблям на Близькому Сході. Це одна з найзначніших відомих передач стратегічних військових технологій від Москви до Тегерана, повідомляє Financial Times.
Секретна програма під кодовою назвою C430L розпочалася у 2023 році й тривала навіть під час американо-ізраїльської війни проти Ірану. Розслідування FT ґрунтується на витоку російського листування, даних про поїздки та аналізі військових патентів. Основна мета програми — допомогти Ірану розробити прямоточний повітряно-реактивний двигун (ramjet), який дозволяє крилатій ракеті летіти зі швидкістю, що в кілька разів перевищує швидкість звуку.
Надзвукові крилаті ракети поєднують високу швидкість зі здатністю летіти на низькій висоті, що скорочує час для виявлення та перехоплення сучасними системами протиповітряної і протиракетної оборони. Це особливо актуально для Ірану в Перській затоці, де США та їхні регіональні союзники використовують сучасні наземні й морські оборонні системи. Іран уже побудував і провів льотні випробування прямоточного двигуна, хоча доказів розгортання надзвукової ракети за російської допомоги поки немає.
Програму організував державний експортер озброєнь Росії «Рособоронекспорт», який координував проєкт разом із НВО машинобудування. США внесли цю компанію до санкційного списку ще у 2014 році, назвавши її провідним російським ракетним підприємством, відповідальним за крилаті ракети морського й наземного базування, а також роботу над стратегічними ядерними силами Росії.
За даними витоку документів про подорожі, російські чиновники з експорту озброєнь і кілька провідних інженерів НВО машинобудування неодноразово їздили до Ірану ще до офіційного підписання контракту з іранським Міністерством оборони у листопаді 2023 року. Серед них — Александр Дергачов, тодішній заступник керівника підприємства і головний конструктор ракетних комплексів морського базування, а також Александр Чебаков, керівник конструкторського відділу повітряно-реактивних силових установок, який тричі відвідував Тегеран у 2023 році. За даними російських патентів, Чебаков є фахівцем саме з надзвукових прямоточних двигунів для крилатих ракет.
До 2025 року НВО машинобудування отримало великий масив іранських технічних матеріалів щодо прямоточного двигуна. Російські інженери проаналізували дані одного з іранських льотних випробувань і надіслали Тегерану детальний перелік запитань про роботу системи — зокрема про паливну систему, стабільність горіння, повітрозабірник і сопло двигуна. У квітні 2025 року «Рособоронекспорт» запропонував відрядити до Ірану делегацію з близько двох десятків російських фахівців для технічних консультацій у межах C430L.
Програма є частиною дедалі тіснішої стратегічної військової співпраці двох країн. Раніше Тегеран постачав Москві ударні дрони «Шахед» і допоміг налагодити їхнє виробництво безпосередньо в Росії. Українські та західні чиновники також звинувачували Росію в наданні Ірану допомоги на полі бою під час його війни зі США та Ізраїлем — включно із супутниковими знімками, підтримкою дронів і компонентами озброєнь.
Кремль, «Рособоронекспорт» і НВО машинобудування не відповіли на запити FT. Президент Росії Володимир Путін заявив своєму іранському колезі Масуду Пезешкіану, що Москва «намагається надати необхідну допомогу в цей складний період» війни зі США, «постачаючи потрібні товари», не уточнивши деталей.
За даними листування, C430L тривала і в 2026 році, вже після початку американо-ізраїльської війни проти Ірану — Росія готувала технічні звіти для Тегерана, а сторони обговорювали наступний етап програми. Лист «Рособоронекспорту» від червня 2026 року свідчить, що сторони все ще узгоджували деталі наступного етапу, хоча незрозуміло, чи він уже розпочався.
Про можливу причетність Росії до військових дій Ірану проти США повідомляли й раніше. У липні Reuters писало, що Росія може бути причетна до ударів Ірану по об'єктах ЦРУ у Перській затоці — експерти тоді шукали «російський слід» у цих атаках. А ще раніше США вдарили по мосту, який з'єднує Іран з Росією та Китаєм.