Російські спецслужби розпочали скоординовану інформаційну операцію проти українських державних органів і сил оборони. Від імені реальних або вигаданих українців до установ надходять сотні звернень зі скаргами на корупцію, мобілізацію та дії військових. Розсилка, яку аналітики назвали операцією «Поштар», має на меті створити додаткове бюрократичне навантаження та імітувати суспільне невдоволення.
За даними джерел, лише у червні та липні російські підрозділи організували розсилку понад 500 таких звернень. Українські установи надали трохи менше сотні відповідей. У Центрі протидії дезінформації оцінюють ефективність частини цих листів як низьку, однак сам факт масової розсилки свідчить про системний характер атаки.
Механіка операції побудована навколо легального права громадянина звертатися до органів влади. Закон дозволяє надсилати звернення в електронній формі без кваліфікованого електронного підпису. Достатньо вказати ім'я, місце проживання, суть питання та електронну адресу. Якщо неможливо встановити особу заявника, звернення вважається анонімним і розгляду не підлягає. Саме цю прогалину використовують російські виконавці.
На першому етапі ворог створює пул «заявників». Для цього збираються персональні дані українців із відкритих джерел, витоків баз даних, зламаних акаунтів або документів, переданих через недостатньо захищені канали. Екс-заступник начальника ГУР МО, генерал-майор Ілля Павленко зазначає, що це старий розвідувальний метод, який отримав сучасні цифрові інструменти. Раніше розвідники переписували дані померлих на кладовищах, тепер уся необхідна інформація шукається в інтернеті.
Тематика звернень ретельно підбирається. Російські виконавці відстежують резонансні історії, конфлікти та проблемні теми, які вже існують в інформаційному просторі. Реальний конфлікт, трагедія, історії про незаконну мобілізацію чи корупційний скандал дають достатньо матеріалу для правдоподібного звернення. У листах згадуються, зокрема, вибухи складів у Вишневому після російської атаки, тиск на підприємство, знищення АЗС на Сумщині чи нібито отруєння сенатора Ліндсі Грема.
Аналіз масиву листів виявляє ознаки скоординованої кампанії. У зверненнях від різних людей до різних інституцій простежується майже однаковий текстовий «почерк». Після слова «ЗАЯВА» йде опис проблеми та розлогий висновок про загрозу державі. Далі — ідентичне формулювання «Керуючись Законом України "Про звернення громадян", ПРОШУ», перелік вимог і прохання письмово повідомити про результат на вказану електронну адресу. Така стилістична схожість нетипова для людей різного віку, професій та регіонів.
Окремою мішенню стали військові та командири. Фейкові скарги можуть бути розраховані на запуск перевірок, а від імені українців росіяни також передають хибні дані про розташування своїх військ. Російські виконавці відстежують реакцію українських установ і планують активніше працювати з тими, хто вже відповідав. Один зі способів протидії — додаткова перевірка особи підозрілого заявника.
У значній частині звернень імена заявників не збігаються з іменами контактних поштових скриньок. Наприклад, заявник, який представлявся «Святославом Подленським», надіслав листа зі скриньки під іменем «Вера Савельева». З цієї ж скриньки надходила заява від «Станіслава Карпенка». Такі аномалії повторюються, що підтверджує штучне походження розсилки.
В операції «Поштар» задіяні підрозділи інформаційно-психологічних операцій збройних сил РФ, ГРУ та ФСБ. Замість масової аудиторії об'єктом атаки стала сама українська державна система. Ворог намагається змусити її реагувати на штучно створені сигнали, витрачаючи ресурси на розгляд фейкових звернень.