Росія суттєво збільшила виробництво реактивних ударних безпілотників, фактично вийшовши на заплановані потужності. За даними української сторони, лише за поточний місяць зафіксовано 3000 атак таких апаратів, тоді як минулого місяця цей показник становив 1500.
Про це повідомив позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов. За його словами, за даними української розвідки, Росія планує виробляти 36–40 тисяч безпілотників на рік, що відповідає більш ніж 3 тисячам апаратів щомісяця. «Можна сказати, що вони вже вийшли на цю потужність», — зазначив радник.
Ворог зосередився саме на реактивних дронах, хоча паралельно продовжує випуск звичайних апаратів типу Shahed-136 / «Герань-2». За прогнозом Бескрестнова, близько 60% виробництва припадатиме на реактивні апарати, решта — на бензинові дрони.
Для атак по нефронтових областях Росія дедалі активніше використовуватиме саме швидкісні безпілотники. Однією з причин радник назвав активне застосування українськими військовими перехоплювачів проти повільніших цілей. Водночас РФ працює над подальшим збільшенням швидкості своїх ударних апаратів. «Росіяни розуміють, що ми побудуємо реактивні перехоплювачі. Це тільки питання часу», — сказав він.
Паралельно Росія розробляє нові швидкісні засоби ураження. Бескрестнов розповів про дешеву реактивну крилату ракету «Бандероль», прогноз виробництва якої передбачає до 1000 одиниць на місяць. Крім того, за його словами, ворог планує випускати аналогічні ударні ракети «Дань-Т», «Дань-М», а також «Герань-5».
Нові російські ударні засоби можуть розвивати швидкість близько 500–650 км/год, літати на дуже низькій висоті та активно маневрувати. Такі характеристики, за оцінкою радника, здатні ускладнювати роботу української протиповітряної оборони.
Останніми днями окупанти застосовують нову тактику виснаження: постійно малими порціями запускають реактивні дрони, через що в Києві та інших містах лунають повітряні тривоги та припиняють роботу підприємства й бізнес. Основний тиск здійснюється саме на столицю.
Через це українська влада розглядає варіанти, щоб тривоги не переривали роботу всіх закладів у Києві. Пропонується поділяти види тривог на «жовту» та «червону». Депутати також пристосовуються до нових умов: у Верховній Раді готують новий формат роботи під час тривог та голосування за QR-кодами. Київська влада своєю чергою запропонувала дозволити роботу «зеленої» гілки метро без обмежень, а також скоригувати правила комендантської години.