У Києві відбувся форум «Оборона 2027. Армія, технології, індустрія», організований Radio NV та NAUDI, де військовослужбовці, представники оборонно-промислового комплексу та іноземних компаній обговорили технологічну трансформацію війська, довгострокові контракти й вихід українських виробників на європейські ринки. Головною темою стало питання, що потрібно армії та оборонній індустрії, щоб адаптуватися до технологічної війни й успішно конкурувати за кордоном.
Командир роти БпЛА 23-го штурмового полку 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Юрій Бутусов назвав кадрову проблему найгострішою, оскільки війна перетворилася на високотехнологічний процес із великою кількістю компонентів. За його словами, у «Хартії» відповіддю стало створення нових структур, зокрема 23-го штурмового полку, який спеціалізується на штурмових та пошуково-ударних діях із застосуванням безпілотників.
Офіцерка ЗСУ, командирка взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів Тетяна Чорновол наголосила, що сучасна війна вимагає змінювати тактики, структуру війська та підходи до збереження особового складу. За її словами, підрозділи безпілотних систем нині виконують значно ширший спектр завдань, ніж традиційно передбачалося для операторів БпЛА: виявляють і уражають противника, зупиняють його просування, знищують укриття, порушують логістику та фактично виконують значну частину завдань із утримання переднього краю.
Чорновол також підкреслила, що відповідальність за кожну втрату має стати системною установкою на всіх рівнях військового управління, від безпосереднього командира до вищого командування. Технологічні засоби ураження та розвідки, за її словами, можуть дозволяти виконувати завдання на значно більшій відстані, не наражаючи піхоту на додатковий ризик. Вона навела приклад підрозділів БпЛА, які можуть уражати противника на десятках кілометрів, не даючи йому просунутися вперед. Крім того, на її думку, варто розвивати високотехнологічний бойовий компонент у тилу, зокрема в Києві, де фахівці можуть виконувати складні бойові завдання дистанційно. «Це високотехнологічна зброя, яка уражає дуже цікаві і дуже небезпечні цілі, які так і не доходять до фронту. Це середні польоти, це дальні польоти», — зазначила офіцерка. Для таких підрозділів, підкреслила вона, потрібні молоді, мотивовані, інтелектуальні та відповідальні фахівці.
Виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров закликав перейти від реакційного розвитку до проактивної позиції. «Нам вже пора переходити від такого реакційного розвитку, коли ми реагуємо на дії ворога, до проактивної позиції, більшого прогнозування, як буде проходити бойові дії не тільки сьогодні, завтра, через місяць, а як вона буде здійснюватись через пів року, як вона буде здійснюватись через рік», — зазначив він. За його словами, розвиток нових виробів має відбуватися у тісній синергії військових підрозділів, Міноборони, Генерального штабу та українських виробників. Гончаров навів приклад протидії реактивним «Шахедам» і малим крилатим ракетам: індустрія зараз вирішує це питання реакційно, і на це потрібно більше часу, ніж хотілося б.
Під час панелі «Зброя 2027. Місія: забезпечити фронт і здобути місце на європейському ринку» генеральний директор компанії «Українська бронетехніка», яка входить до NAUDI, Владислав Бельбас говорив про експорт як інструмент залучення західного капіталу. «Моя філософія з точки зору розвитку нашого ринку — це відкриття експорту зброї не як елемент залучення коштів в країну, а як елемент залучення західного капіталу», — зазначив Бельбас. Гончаров у цій панелі підкреслив, що виходити на міжнародні ринки потрібно готуватися заздалегідь. «Треба працювати заздалегідь, до того, як почнете безпосередньо експортувати. Тому що це може зайняти і рік, і півтора, і два роки до укладання контракту державного з державним замовником іноземним», — зазначив він.
Голова представництва дивізіону Digital Systems компанії Rheinmetall Олександр Кулаковський назвав складне отримання дозволів від держави чинником, що гальмує спільні проєкти. Це свідчить про те, що для успішної інтеграції у європейський оборонний ринок Україні необхідно не лише вдосконалювати технології та готувати кадри, а й спрощувати дозвільні процедури та створювати сприятливі умови для міжнародної співпраці.