Wireva

Південна Корея викликала посла України через розголошення даних про полонених з КНДР

МЗС Південної Кореї викликало виконуючого обов'язки посла України Андрія Вешкіна через публічне розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Сеул вимагає офіційних пояснень і вибачень, Київ заперечує існування угоди про конфіденційність.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало виконуючого обов'язки посла України Андрія Вешкіна через публічне розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Про це повідомило південнокорейське агентство Yonhap.

За даними міністерства, перший заступник глави зовнішньополітичного відомства Парк Юн-Джу довів до відома українського дипломата позицію Сеула. Південнокорейська сторона наголошує, що розголошення чутливої інформації серйозно підриває взаємну довіру та негативно впливає на дружні відносини між двома країнами.

Парк Юн-Джу висловив глибоке занепокоєння з приводу того, що Київ заперечив існування угоди про конфіденційність із Сеулом. Заступник міністра закликав Україну надати офіційне пояснення та вибачитися за цей крок. Український посол, зі свого боку, відповів, що доповість Києву про позицію південнокорейської сторони.

Передумовою дипломатичного інциденту стало те, що минулого тижня президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох солдатів КНДР, яких взяли в полон на сході України. Згодом президент Південної Кореї Лі Чже Мюн та його адміністрація заявили, що Україна порушила угоду про нерозголошення цієї інформації, покликану вберегти солдатів від небезпеки, посилаючись на міжнародне право та гуманітарні принципи.

Незабаром після цього джерело в Офісі президента України заперечило існування будь-якої угоди про конфіденційність із Сеулом. Саме це заперечення, за повідомленням південнокорейського МЗС, і викликало особливе занепокоєння Сеула. Адміністрація президента Південної Кореї згодом офіційно зажадала від України пояснень та вибачень щодо розголошення інформації про передачу північнокорейських військовополонених, які брали участь у війні на боці Росії.

Передісторія питання сягає 2025 року, коли українська армія взяла в полон двох військових з Північної Кореї на Курщині. Пізніше з'ясувалося, що підроблений військовий квиток, виявлений у одного з полонених бійців КНДР, було виписано на ім'я реального жителя російської республіки Тива.

Під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня Володимир Зеленський розповів, що один із північнокорейців намагався накласти на себе руки, щойно усвідомив, що опинився в полоні. За словами президента, саме так виховує людей пропаганда в КНДР. Окрім того, Зеленський звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія використовує у війні проти України, та закликав подбати про цих людей і не дозволити втягнути їх у чужу війну.

Дипломатичний демарш Сеула демонструє, наскільки чутливим для Південної Кореї є питання північнокорейських військовополонених. Для Києва ж це питання пов'язане насамперед із залученням Пхеньяна до війни на боці Москви та необхідністю привернути увагу міжнародної спільноти до участі третіх країн у конфлікті. Наразі невідомо, чи задовольнить Сеул відповідь української сторони і чи вплине інцидент на подальшу співпрацю між країнами.

Same event, other desks

Story file →