На початку великої війни Олександр Мустяце був одним із підлітків, чиє життя раптово опинилося по інший бік лінії окупації. Він народився 26 лютого 2007 року і жив у Кринках Херсонської області. Державний портал «Діти війни» містить його картку серед зниклих дітей.
Наприкінці липня українська ініціатива Back to Ukraine повідомила, що знайшла новий слід Мустяце. За даними проєкту, його ідентифікували на сторінці в соцмережі, де були фотографії у російській військовій формі, російський прапор, символ Z і кадри з військових позицій. Інтерфакс-Україна передав заяву ініціативи.
На момент російського вторгнення Мустяце було 14 років. П’ятнадцять йому виповнилося вже 26 лютого 2022 року. Тепер йому 19. Уся старша частина підліткового віку припала на роки окупації, війни та поступового розриву звичних українських інституцій на лівобережжі Херсонщини.
Back to Ukraine повідомляє, що знайдений акаунт неактивний із 16 листопада 2025 року. Тому історія не має ясного сьогоднішнього фіналу: немає публічних відомостей про місцеперебування Мустяце, його стан або подальші дії.
Саме ця невизначеність робить особливо важливим контекст. Моніторингова місія ООН з прав людини описувала системні зміни в освіті на окупованих територіях: заміну українських програм російськими, обмеження доступу до українського навчання, військово-патріотичні заняття та залучення дітей до молодіжних організацій із державною і військовою символікою РФ.
Human Rights Watch у новому звіті в липні 2026 року дійшла схожих висновків на підставі інтерв’ю з дітьми, батьками, учителями та громадськими організаціями. Правозахисники описують зброю й безпілотники на заняттях, мілітаризовані змагання та практики, що готують хлопців до військового обліку. Паралельно школи поширюють наративи, спрямовані проти української ідентичності.
Жоден із цих фактів не дозволяє автоматично пояснити мотиви конкретної людини. Публічної інформації про життя Мустяце в 2022–2025 роках надто мало для такого висновку. Проте його вік показує масштаб проблеми: дитина може увійти в окупацію школярем, а через кілька років стати дорослою вже всередині іншої державної системи.
Для українських родин це одна з найскладніших сторін війни. Повернення дитини або відновлення контакту не завжди означає повернення до того самого життя, яке було до 2022 року. За роки можуть змінитися мова навчання, документи, коло спілкування, уявлення про майбутнє і навіть відчуття належності.
Олександр Мустяце поки залишається саме такою незавершеною історією. Відомо, звідки він зник, відома дата його народження і відомо, що Back to Ukraine пов’язала його з російським військовим профілем. Що відбулося між цими точками і що сталося після листопада 2025 року, може прояснитися лише з появою нових достовірних відомостей про нього.