Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку на тлі розслідування НАБУ і САП щодо схеми, яку слідство пов’язує з посадовцем Офісу генпрокурора та мережею шахрайських кол-центрів. Сам Кравченко назвав відставку політичним рішенням і заявив, що не хоче, аби посаду генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння.
Відставка стала завершенням кількох напружених днів навколо операції «Карфаген». НАБУ і САП заявили, що викрили організовану групу, яку, за версією слідства, очолював керівник одного зі структурних підрозділів Офісу генпрокурора. Антикорупційні органи говорять про систематичне отримання неправомірної вигоди від шахрайських кол-центрів і відмивання активів. Це твердження слідства, а не вирок суду.
Кравченко раніше відкидав припущення про власну причетність до «кришування» кол-центрів. Після оприлюднення справи він повідомляв про службові перевірки та інші внутрішні заходи. У заяві про відставку генпрокурор підкреслив, що його позиція щодо звинувачень не змінилася.
Політичного виміру історії додали контакти президента з керівниками антикорупційних органів. «Українська правда», посилаючись на поінформовані політичні джерела, повідомила, що Володимир Зеленський окремо зустрічався з директором НАБУ та керівником САП, а Кравченко на цій зустрічі не був. Після цього президент мав окрему розмову з генеральним прокурором.
За даними співрозмовників видання, серед тем були обставини, які могли дозволити виникнення схем усередині прокуратури, а також потреба повернути прозорі конкурсні процедури. Офіційні повідомлення про зміст усіх цих розмов не містять повного переліку домовленостей, тому деталі, які походять від джерел, слід сприймати саме як інформацію видання про закриті зустрічі.
Для системи прокуратури тепер головне питання виходить за межі однієї відставки. Розслідування «Карфагена» стосується того, наскільки ефективно внутрішні механізми Офісу генпрокурора виявляють конфлікти інтересів, корупційні ризики та можливі зв’язки посадовців із кримінальним середовищем. Якщо версія слідства отримає докази в суді, це стане тестом не лише для конкретних фігурантів, а й для системи кадрового відбору та контролю.
Водночас немає підстав переносити підозри щодо окремого посадовця на всю прокуратуру або на самого Кравченка. Публічно оголошена справа НАБУ і САП має пройти процесуальний шлях, а твердження про винуватість можуть бути встановлені лише судом.
Після заяви Кравченка політична увага зміщується до того, як буде організоване керівництво Офісом генпрокурора та які кадрові й процедурні зміни підуть за скандалом. Саме ці рішення покажуть, чи перетвориться нинішня криза на коротку зміну прізвища на посаді, чи на перегляд правил усередині прокуратури.