Естонія передислокує свою головну бойову бригаду ближче до кордону з Росією та переходить до нової оборонної стратегії, яка передбачає протистояння можливому вторгненню з перших годин. Перша естонська бригада на чолі з полковником Тармо Кундлою залишає військову базу в Тапі та переміщується до Йихві, приблизно за 50 кілометрів від російського кордону. Паралельно у прикордонній Нарві зводиться військова база, розрахована на тисячу солдатів.
Протягом останнього десятиліття Естонія готувалася до іншого сценарію: у разі нападу планувалася швидка мобілізація та партизанська війна до прибуття підкріплення від союзників по НАТО. Однак повномасштабна війна Росії проти України змусила естонське командування переглянути ці плани. Спостерігаючи за діями російської армії, військові дійшли висновку, що Москва готова зазнавати значних втрат і руйнувати території заради їх захоплення та утримання. Відтак Естонія переходить до концепції «активної оборони», яка передбачає боротьбу за територію безпосередньо біля кордону.
«Ми маємо починати з кордону і перемагати вже в перших боях», — заявив командир Першої естонської бригади полковник Тармо Кундла. За його словами, військові вже зараз мають облаштовувати лінії оборони на висунутих позиціях, оскільки розраховувати на маневрування противника та поступовий відступ більше не можна. У травні уряд Естонії офіційно вніс термін «активна оборона» до концепції національної безпеки, після чого збройні сили розпочали тиху, але радикальну реорганізацію.
Одночасно Таллінн посилює можливості для ударів на великій відстані. Протягом останнього року Естонія уклала контракти на американські реактивні системи залпового вогню HIMARS, балістичні ракети M57 та південнокорейські установки Chunmoo. Ці комплекси здатні уражати цілі на відстані до 300 кілометрів. Це означає, що з нових естонських баз ракети потенційно зможуть діставати до Санкт-Петербурга, який розташований приблизно за 260 кілометрів. Таким чином, нова концепція оборони передбачає не лише захист власної території, а й можливість завдавати ударів по цілях далеко за межами Естонії.
Представники естонської розвідки та збройних сил вважають, що найближчі один-чотири роки можуть стати критичним періодом для країн Балтії. Водночас вони не очікують, що Росія прагне повномасштабної війни з НАТО принаймні протягом найближчих двох років, але переконані, що Москва готується до можливого майбутнього конфлікту з Естонією. Окреме занепокоєння викликає Нарва — місто на кордоні з Росією, де значну частину населення становлять російськомовні жителі. В Естонії побоюються, що Москва може використати провокації в місті, щоб перевірити готовність НАТО реагувати на загрозу.
У Міністерстві оборони Естонії наголошують, що для ефективного стримування країна має зробити можливу агресію невигідною для противника. «Наша мета чітка: утримати ворога та руйнування війни якомога далі від естонської території», — заявили у відомстві. Естонія не має власних військово-повітряних сил, тому покладається на союзників по НАТО, але водночас готується до критичних перших 72 годин, поки союзники перекидатимуть підкріплення. Країни Балтії враховують досвід війни в Україні та відпрацьовують сценарії без прямої підтримки США.