Росія, ймовірно, розпочала цьогорічну кампанію масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України раніше, ніж зазвичай. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики пов'язують такий крок із наміром Москви завдати максимальної шкоди українській енергосистемі до того, як Україна зможе розгорнути ефективний захист від російських балістичних ракет і реактивних дронів.
За оцінкою ISW, російське Міністерство оборони вже сформувало основну риторичну позицію, якою намагається виправдати майбутнє посилення ударів по критичній інфраструктурі України. У відомстві заявляють, що такі удари нібито є відповіддю на численні українські атаки по цивільних об'єктах на території Росії. В ISW вважають, що ця риторика може бути підготовкою російського суспільства та міжнародної спільноти до нової масштабної кампанії ударів.
Аналітики зазначають, що успіхи України на полі бою, схоже, змушують російського диктатора Володимира Путіна переглядати початковий план досягнення перемоги у війні. Замість розрахунку винятково на просування російських військ на полі бою Москва може робити більшу ставку на далекобійні удари по українській території взимку. «Ця кампанія ударів має на меті зробити життя цивільного населення в Україні нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами Росії», — йдеться у звіті ISW.
Інститут вивчення війни нагадує, що Росія проводить подібні кампанії проти української енергетики щозими, починаючи із сезону 2022–2023 років. Цього разу, за оцінкою аналітиків, Москва може почати атаки раніше, щоб завдати ударів по вже пошкодженій енергетичній системі до того, як Україна зможе посилити захист від нових російських балістичних ракет і реактивних дронів. В ISW окремо зазначили, що російська риторика має виправдати посилення кампанії ударів як проти енергетичної, так і проти іншої критичної інфраструктури України.
На тлі прогнозів щодо нової російської кампанії ударів Україна продовжує проводити далекобійні операції проти російської нафтової інфраструктури. За даними Міністерства оборони України, внаслідок таких операцій із ладу було виведено понад 51% нафтопереробних потужностей Росії. Раніше російське Міноборони погрожувало посилити удари по Києву після українських атак по Москві.
Окремо Головне управління розвідки Міноборони України повідомило подробиці про оновлену версію російських реактивних дронів «Герань-4». За даними розвідки, ворог почав застосовувати її восени цього року. В оновленій «Герані-4» з'явився новий блок «МОХ», основа якого — високоточний магнітоіндуктивний датчик (магнітометр) PNI5GA американської компанії PNI Sensor. Блок працює разом з інерціальним навігаційним модулем SADRA, що зменшує дрейф його гіроскопів і підвищує точність автономної навігації дрона.
Окрім супутникової та інерціальної навігації, росіяни додали ще одну автономну систему — «Сусанін». Це оптико-електронна кореляційна система, яка порівнює зображення з оптичного датчика з еталонним, завантаженим у пам'ять комп'ютера. Так дрон тримається маршруту від точки пуску до точки прицілювання. Таку саму систему використовують і на нових дронах «Герань-5» версії К5.
Для ефективного ураження мостових конструкцій і опор повітряних ЛЕП ворог почав застосовувати нову бойову частину КРСН. Це кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження, яке перерізає ціль кумулятивним струменем. Китайський турбореактивний двигун Telefly замінили на локалізований в Алабузі аналог російського виробництва. Решта електронних блоків і компонентів залишилася без змін, як і в попередніх «Геранях».
Таким чином, за оцінкою ISW, Москва прагне використати зимовий період для тиску на українське цивільне населення, тоді як Україна нарощує власні далекобійні спроможності та готує нові засоби протидії реактивним дронам.