Російські атаки на українські дата-центри цієї осені призвели до локальних і тимчасових перебоїв у роботі зв'язку, інтернету та цифрових сервісів, але не спричинили повного блекауту. Про це в інтерв'ю розповіли заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько, повідомляє РБК-Україна.
За словами Балашова, наслідки ударів по дата-центрах значно ширші, ніж просто перебої з інтернетом. Дата-центри забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем. Тому українці відчули не лише проблеми з інтернетом у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті «Суспільного», тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах.
Попри це, у більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків. «Росія розраховує саме на відчуття незахищеності в повсякденному житті. Тому ми говоримо чесно: наслідки є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється», — наголосив Балашов.
Найбільше від ударів по дата-центрах страждає бізнес, чиї сервіси фізично розміщені в одному дата-центрі без резервної копії. Серед уражених об'єктів були хостинг-провайдери, для клієнтів яких це означало тимчасову недоступність сайтів і онлайн-сервісів, доки робота не переносилася на резерв. Окремі банківські сервіси, за даними «Фінклубу», мали тимчасові технічні перебої, пов'язані з ушкодженням конкретних дата-центрів. Водночас банківська система загалом функціонує, а банки та Національний банк мають резервні канали.
Головний висновок для бізнесу та держави однаковий — резервування. Мінцифри рухається трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів. Компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.
Міністерство не коментує кількість атакованих об'єктів і деталі влучань, оскільки будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів. Водночас за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.
Окремо Балашов пояснив, чому удари по Києву відчутні в інших регіонах. Цифрові сервіси не прив'язані до місця, де ними користуються. Регіональна система — наприклад, інформаційні табло чи міський сервіс — може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать у зовсім іншому місті. Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі.
Стратегія Мінцифри проста: не тримати критичні системи в одному місці. Все, що можна, переносять під землю, цифрові сервіси дублюють аж до потрійного резервування, а також залучають українських і міжнародних хмарних провайдерів. Чим більше сервісів розподілено між різними майданчиками, тим менше удар по одному об'єкту впливає на роботу всієї системи. Водночас мережа загалом розподілена, тому удари по Києву можуть спричиняти окремі збої в регіонах, але не зупиняють цифрове життя країни.
Небезпека ударів по дата-центрах, за словами Балашова, полягає в тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для міністерства завжди безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів.
Наслідки ударів бувають різними. Деякі об'єкти відновлюють роботу з резервних потужностей протягом короткого часу. Інші зруйновано настільно, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів уже заявив, що не відновлюватиме свій об'єкт. Тобто в найгіршому разі йдеться не про ремонт, а про побудову потужностей заново, в іншому місці.