Російські атаки на українські дата-центри цієї осені спричинили локальні та тимчасові перебої зі зв'язком і роботою онлайн-сервісів, але не призвели до повного блекауту. Про це в інтерв'ю розповіли заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько, повідомляє РБК-Україна.
За словами Балашова, наслідки ударів по дата-центрах значно ширші, ніж просто перебої з інтернетом. Ці об'єкти забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем. Тому українці відчули не лише проблеми з інтернетом у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті «Суспільного», тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах.
Попри це, у більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків. «Перебої мають точковий характер і залежать від того, через який майданчик працює конкретна компанія», — зазначив Балашов. Він наголосив, що Росія розраховує на відчуття незахищеності в повсякденному житті, тому наслідки є відчутними для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється.
Найбільше від ударів потерпає бізнес, чиї сервіси фізично розміщені в одному дата-центрі без резервної копії. Серед уражених об'єктів були хостинг-провайдери, для клієнтів яких це означало тимчасову недоступність сайтів і онлайн-сервісів, доки робота не переносилася на резерв. Окремі банківські сервіси, за даними «Фінклубу», мали тимчасові технічні перебої, пов'язані з ушкодженням конкретних дата-центрів. Водночас банківська система загалом функціонує, а банки та НБУ мають резервні канали.
Головний висновок для бізнесу та держави — резервування. Мінцифри рухається трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів. Компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.
Балашов відмовився коментувати кількість атакованих об'єктів і деталі влучань, пояснивши, що будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів. Він підтвердив, що постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, мережа розподілена між багатьма операторами й майданчиками, а за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.
Окремо заступник міністра пояснив, чому удари по Києву відчутні в інших регіонах. Цифрові сервіси не прив'язані до місця, де ними користуються. Регіональна система — наприклад, інформаційні табло чи міський сервіс — може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать у зовсім іншому місті. Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі.
Стратегія Мінцифри полягає в тому, щоб не тримати критичні системи в одному місці. Все, що можна, переносять під землю, цифрові сервіси дублюють аж до потрійного резервування, а також залучають українських і міжнародних хмарних провайдерів. Чим більше сервісів розподілено між різними майданчиками, тим менше удар по одному об'єкту впливає на роботу всієї системи. Водночас мережа загалом розподілена, тому удари по Києву можуть спричиняти окремі збої в регіонах, але не зупиняють цифрове життя країни.
Небезпека ударів по дата-центрах, за словами Балашова, у тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для міністерства — безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів. Наслідки бувають різними: деякі об'єкти відновлюють роботу з резервних потужностей протягом короткого часу, інші зруйновано настільно, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів уже заявив, що свій об'єкт не відновлюватиме. Тобто в найгіршому разі йдеться не про ремонт, а про побудову потужностей заново, в іншому місці.