Російські атаки на українські дата-центри цієї осені призвели до локальних і тимчасових перебоїв у роботі зв'язку, інтернету та цифрових сервісів, однак система загалом витримує навантаження й відновлюється. Про це розповіли заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов та Станіслав Прибитько, відповідаючи на запитання про наслідки ударів по об'єктах, які забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів і навіть міських систем.
За словами Балашова, для простих українців удар по дата-центру означає передусім локальні й тимчасові перебої. Водночас наслідки значно ширші, адже дата-центри обслуговують не лише домашній інтернет, а й роботу бізнесу, державних сервісів, банківських систем та онлайн-платформ. Мешканці Києва та області відчули не лише проблеми з інтернетом, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті «Суспільного», тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах.
Посадовець наголосив, що перебої мають точковий характер і залежать від того, через який майданчик працює конкретна компанія. У більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків. «Росія розраховує саме на відчуття незахищеності в повсякденному житті. Тому ми говоримо чесно: наслідки є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється», — зазначив Балашов.
Найбільше від ударів по дата-центрах страждає бізнес, який розміщує свої сервіси в одному дата-центрі без резервної копії. Серед уражених об'єктів були хостинг-провайдери, для клієнтів яких це означало тимчасову недоступність сайтів і онлайн-сервісів, доки робота не переносилася на резерв. Щодо платежів, то окремі банківські сервіси, за даними «Фінклубу», мали тимчасові технічні перебої, пов'язані з ушкодженням конкретних дата-центрів. Водночас банківська система загалом функціонує, а банки та Національний банк України мають резервні канали.
Головний висновок для бізнесу та держави однаковий — резервування. Мінцифри рухається трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів. Компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.
На запитання про кількість атакованих дата-центрів за останні два тижні Балашов відповів, що міністерство не коментує кількість об'єктів і деталі влучань. Будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів. Водночас він наголосив, що постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, мережа розподілена між багатьма операторами й майданчиками, а за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.
Окремо посадовець пояснив, чому удари по Києву можуть впливати на життя всіх регіонів. Цифрові сервіси не прив'язані до місця, де ними користуються. Регіональна система, наприклад інформаційні табло чи міський сервіс, може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать у зовсім іншому місті. Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі.
Стратегія Мінцифри, за словами Балашова, проста: не тримати критичні системи в одному місці. Все, що можна, переноситься під землю, цифрові сервіси дублюються аж до потрійного резервування. Також залучаються українські та міжнародні хмарні провайдери. Чим більше сервісів розподілено між різними майданчиками, тим менше удар по одному об'єкту впливає на роботу всієї системи і тим стійкішими залишаються цифрові послуги для людей. Водночас мережа загалом розподілена, тому удари по Києву можуть спричиняти окремі збої в регіонах, але не зупиняють цифрове життя країни.
Небезпека ударів по дата-центрах, за словами заступника міністра, полягає в тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для міністерства завжди безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів. Наслідки бувають різними: деякі об'єкти відновлюють роботу з резервних потужностей протягом короткого часу, інші зруйновано настільки, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів уже заявив, що свій об'єкт не відновлюватиме. Тобто в найгіршому разі йдеться не про ремонт, а про побудову потужностей заново, в іншому місці.