Україна накопичила «борг» перед Європейським Союзом у сфері реформ, необхідних для подальшої євроінтеграції, на суму близько 7 млрд євро. Про це в інтерв'ю NV заявила керівниця міжнародних програм Центру протидії корупції (ЦПК) Тетяна Шевчук, пояснивши, чому президент та Верховна Рада не поспішають ухвалювати відповідні закони та які наслідки це матиме для країни.
За словами Шевчук, йдеться про низку законопроєктів, які є частиною зобов'язань України в межах угоди з ЄС. Серед них — реформи у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та судової системи. Саме ці напрями є ключовими умовами для отримання макрофінансової допомоги та інших програм підтримки від Брюсселя. Гальмування цих ініціатив, зазначає експертка, безпосередньо впливає на здатність держави залучати кошти, які вже передбачені в європейських програмах.
Експертка наголошує, що частина необхідних рішень не знаходить підтримки ані в парламенті, ані в Офісі президента. Причини різні: від політичної неготовності до лобіювання інтересів окремих груп. Зокрема, складнощі виникають із законопроєктами, які стосуються повноважень антикорупційних органів, процедур призначення суддів та обмеження депутатської недоторканності у певних аспектах. Це створює ризик того, що Україна не виконає взяті на себе зобов'язання у погоджені терміни.
Шевчук підкреслює, що реакція Європейського Союзу на таке зволікання стає дедалі жорсткішою. Брюссель формалізував вимоги та прив'язав до їхнього виконання конкретні суми фінансування. Якщо Київ не ухвалить необхідні закони, кошти можуть бути перерозподілені на інші програми або заморожені. Це, своєю чергою, ускладнить наповнення державного бюджету та реалізацію соціальних ініціатив в умовах війни.
Окремо експертка звертає увагу на те, що проблема не лише в ухваленні законів, а й у їхній якості. У деяких випадках ухвалюються компромісні версії, які не відповідають стандартам ЄС, що змушує європейську сторону повертати документи на доопрацювання. Це створює замкнене коло, коли формальна активність парламенту не призводить до реального прогресу на шляху до членства.
Загалом, за оцінкою ЦПК, ситуація потребує політичної волі на найвищому рівні. Без чіткої позиції президента та спікера парламенту щодо пріоритетності євроінтеграційних реформ, Україна ризикує втратити не лише фінансову підтримку, але й довіру ключових міжнародних партнерів. Шевчук наголошує, що час для ухвалення рішень обмежений, адже графік надання допомоги від ЄС є чітким і не передбачає постійного перенесення дедлайнів.