Аналітики російського «Сбербанку» оцінили ймовірність військової перемоги Росії у війні проти України лише у 7%. Відповідні оцінки містяться в аналітичній записці «Сценарії досягнення миру в конфлікті Росія-Україна», яку, за даними РБК-Україна з посиланням на Black Mirror, було отримано з листування глави банку Германа Грефа. Документ розглядає вісім можливих сценаріїв завершення війни та супутні економічні й військові проблеми Росії.
У записці зазначається, що Росія стикається з низкою серйозних економічних труднощів. Дефіцит бюджету за перший квартал становив 4,58 трлн рублів (близько 55 млрд доларів) при річному плані у 3,8 трлн рублів (45,6 млрд доларів). Ключова ставка сягає 15%, а нафтогазові доходи впали на 45,4% — до 1,44 трлн рублів (приблизно 17,3 млрд доларів). Через українські удари пошкоджено 10–15% нафтопереробних потужностей. В оборонній промисловості бракує від 80 до 400 тисяч працівників, а також мікроелектроніки, боєприпасів і двигунів. Росія втратила до 35% компонентів ППО, а щомісячні військові втрати оцінюються у 20–25 тисяч людей. Близько 90% нових контрактників, за оцінкою авторів, використовуються для поповнення втрат.
Серед восьми сценаріїв найменш імовірним є мир на умовах України та Європи — лише 2%. Цей варіант передбачає відступ Росії до кордонів 2014 або навіть 1991 року, вступ України до НАТО та виплату репарацій. Такий розвиток подій, на думку аналітиків, можливий лише у разі економічного колапсу РФ, катастрофічної військової поразки або зміни режиму. Сценарій миру на компромісних умовах оцінюється у 5%: він передбачає територіальні поступки, зокрема можливе повернення Росії частини Херсонської та Запорізької областей в обмін на визнання Україною Криму та частини Донбасу, гарантії безпеки для Києва та відкладення питання НАТО на 15–25 років.
Найбільш імовірним сценарієм аналітики вважають так звану «угоду Трампа» — 32%. Цей варіант передбачає, що Дональд Трамп форсує домовленість до проміжних виборів у США в листопаді 2026 року, війна заморожується за нинішньою лінією фронту, частину санкцій із РФ знімають, а вступ України до НАТО залишається заблокованим. Другим за ймовірністю є сценарій «корейської заморозки» — 22%, за якого масштабні бойові дії припиняються без формального мирного договору, фронт стабілізується, але юридично війна триває, зберігаючись на низькому рівні у вигляді війни дронів.
Сценарій «виснаження Заходу» оцінюється у 12%: він передбачає скорочення підтримки України Заходом, після чого РФ отримує заморожені території, часткове зняття санкцій і гарантії невступу України до НАТО. Імовірність затяжної війни на 24–36 місяців становить 15%. У цьому разі Росія продовжуватиме втрачати 20–25 тисяч людей щомісяця, а її просування становитиме близько 100–200 метрів на день. Для України це означатиме подальшу гуманітарну й демографічну кризу: у записці згадуються 8 млн біженців за кордоном, 6 млн внутрішньо переміщених осіб і втрата значної частини покоління чоловіків 25–45 років.
Окремо аналітики розглядають сценарій «дикої карти» — 5%, до якого віднесли застосування РФ тактичної ядерної зброї, аварію або удар по ядерному об'єкту, пряме зіткнення Росії та НАТО, зміну влади в РФ чи Україні. Також згадується «іранський каскад»: зрив перемир'я США та Ірану, закриття Ормузької протоки, зростання Brent вище 200 доларів за барель і глобальна рецесія. Серед інших «диких карт» — технологічний прорив у сфері автономних роїв дронів, кібератаки на критичну інфраструктуру, квантові обчислення та спрямована енергетична зброя.
У «Сбербанку» вважають, що найбільш сприятливе для РФ переговорне вікно припадає на літо-осінь 2026 року. Після цього позиції Москви можуть погіршитися через виснаження ліквідної частини Фонду національного добробуту — близько 4 трлн рублів (48 млрд доларів) за темпу вилучення приблизно 400 млрд рублів (4,8 млрд доларів) на квартал. Водночас Європа, за прогнозом, збільшить витрати на переозброєння до 50–60 млрд доларів у 2027 році. Загалом «угода Трампа» та «корейська заморозка» мають 54% сумарної ймовірності, що робить замороження або компромісне припинення масштабних бойових дій найбільш реалістичним результатом, а не повну перемогу однієї зі сторін.