Україна не має дефіциту продуктів харчування — ситуативна відсутність окремих товарів у магазинах можлива лише через проблеми з логістикою. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, коментуючи забезпеченість торговельних мереж та наслідки ворожих атак на складську інфраструктуру.
За його словами, балансові показники демонструють, що виробництво продуктів в Україні є достатнім для забезпечення внутрішнього споживання. Більшість харчових продуктів виробляється у значному надлишку та експортується, тому загрози їхнього дефіциту немає. Основним викликом залишається логістика: класичний ланцюг «виробник — великий склад — точка реалізації» в багатьох випадках зруйнований, а нові підходи лише напрацьовуються.
Йдеться про схеми «виробник — місце реалізації» та «виробник — менший децентралізований склад — місце реалізації». Вони потребують більших витрат на перевезення, більшої кількості водіїв і транспорту, а також довшого часу доставки. Саме логістика, за словами міністра, може призвести до тимчасової відсутності або зменшення номенклатури товарів на полицях.
Через регулярні російські атаки на логістичні та складські центри роздрібних мереж уряд шукає рішення, які дадуть змогу зменшити ризики таких втрат у майбутньому. Один із варіантів — оперативна релокація складських потужностей або їх відновлення на базі об’єктів державної та комунальної власності. Для цього Мінагрополітики зібрало інформацію від Фонду державного майна України та обласних військових адміністрацій про приміщення, які потенційно можуть бути використані для потреб торговельних мереж.
Цей перелік у закритому режимі передали представникам ритейлу, щоб компанії могли оцінити запропоновані об’єкти та, у разі зацікавленості, орендувати або придбати їх. Питання релокації складських потужностей поки перебуває на етапі опрацювання.
Паралельно розглядається можливість зберігання продуктів за межами України, але поблизу кордону, щоб за потреби оперативно доставляти необхідні партії до місць споживання. Мінагрополітики разом із Міністерством закордонних справ опрацьовує налагодження B2B-контактів між українськими компаніями та власниками складських приміщень за кордоном. Посольства України отримали завдання вивчити наявні можливості та налагодити такі контакти у відповідних країнах. Наразі аналізується, чи потрібні зміни до законодавства України, Європейського Союзу або Молдови.
Ініціатива виникла після зустрічі президента Володимира Зеленського з представниками торговельних мереж, на якій обговорювалося використання митних складів на території сусідніх держав та приміщень комунальних і державних підприємств.
Бізнес, за словами міністра, уже переходить до логістики «з коліс», яка дозволяє уникнути стадії накопичення товарів. Такий підхід давно відпрацьований на ринку пального, де логістика вибудовується під щоденні та щотижневі обсяги продажів. Продовольчі компанії разом із ритейлерами так само визначають обсяги споживання по точках реалізації та потребу в автомобілях, щоб створити безперервні ланцюжки постачання. В одних випадках транспорт надає виробник, в інших — торгова мережа.
Певний запас на місці виробництва залишатиметься, але завдання — максимально зменшити великі обсяги накопичення на проміжних складах і зробити постачання більш прямим та оперативним.
Залежність України від імпорту продуктів харчування мінімальна. Повністю імпортується лише малий асортимент продукції, яка в Україні не виробляється або не вирощується: морська та океанічна риба, екзотичні фрукти, кава та какао-боби.
Окремо в Мінагро наголошують на обмеженості альтернативної логістики для експорту агропродукції. Через річку Дунай, залізницю на західному кордоні та автотранспорт можливо вивезти до 40–50% тієї продукції, яка раніше експортувалася через порти Великої Одеси. Агросектор через морську блокаду переглядає плани посівів, а торгові мережі продовжують зазнавати ворожих атак.
Попри ці виклики, на сьогодні проблеми дефіциту харчових продуктів в Україні немає. Виробництво залишається достатнім, а ключовим завданням уряду та бізнесу є перебудова логістичних ланцюгів так, щоб поставки продуктів харчування залишалися безпечними та безперервними.