Уряд змінив правила роботи приватних груп протиповітряної оборони. Тепер компанії можуть захищати об’єкти інших підприємств на основі договору, а засоби ППО дозволено передавати між компаніями за погодженням з Повітряними силами. Ці зміни стосуються як окремих бізнесів, так і критично важливих підприємств та резидентів Defence City.
Оновлені правила також розширюють можливості самих груп. Їм дозволено використовувати пілотовані повітряні судна, а дрони-перехоплювачі тепер можуть нести бойові частини та електродетонатори. Мінімальний вік членів груп знижено з 21 до 18 років. Водночас групи залишаються під контролем військового командування, тож приватна ППО діє в рамках військової системи, а не поза нею.
Нові правила фактично завершують експеримент, у якому приватний бізнес уперше отримав змогу долучитися до протиповітряного захисту. За даними Міноборони, у листопаді до нього приєдналися майже 100 підприємств. Шість із них уже виконували бойові завдання, і, за цими даними, було знищено понад 60 цілей. Серед компаній, які подали заявки, названі Укрзалізниця, Укренерго, ROSHEN, КБ «Південне» та морські порти. Для енергетики, залізниці та логістики це означає можливість захищати ключові вузли, від яких залежить робота країни в умовах регулярних атак.
Частина учасників залучає до роботи спеціалізованих операторів. Серед них згадуються Carmine Sky, «Гвардія», SHERIFF та «Генерал Черешня». Такий підхід дозволяє підприємствам, які самі не мають досвіду в бойовій ППО, отримати готову команду та обладнання. Водночас деякі компанії вже мають власні групи. Зокрема, «Нова пошта» створила власну групу ППО і має на рахунку збиття ударного дрона типу Shahed, що демонструє практичну користь від таких формувань.
Не всі бізнеси готові до такого кроку. «Дарниця» відмовилася від участі, посилаючись на вартість обладнання та мінливий характер загроз. Цей приклад показує, що для частини компаній головною перешкодою є фінанси, а не відсутність бажання долучитися. Таким чином, нові правила відкривають для бізнесу можливість захищати інфраструктуру, але рішення залишаються добровільними та пов’язаними з витратами на техніку, людей і підтримку роботи груп.