Державне казначейство призупинило частину платежів громадам через брак коштів на рахунках. Головна причина, за наявними даними, у дуже великих видатках держбюджету, передусім на оборону. Тим часом податкові надходження зменшилися через удари російських військ по підприємствах, що безпосередньо вплинуло на фінансові можливості держави.
Уряд ухвалив постанову Кабінету міністрів №590, за якою пріоритетом фінансування є армія, виплата зарплат і соціальних виплат. Як наслідок, капітальні ремонти та будівництво в громадах можуть чекати. Найбільше від цього постраждали громади, які реалізують великі інфраструктурні проєкти. Для підрядників це означає оплату з великою затримкою, а для малого бізнесу, який працює на таких об'єктах, – втрату обігових коштів. Капітальні витрати за дев'ять місяців перенесли на грудень, що створює додаткове навантаження на кінець року.
Ще одна частина проблеми стосується зовнішнього фінансування. За наявною інформацією, затримка міжнародної допомоги прив'язана до євроінтеграційних реформ. Зокрема, антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки, яка оформлена законопроєктом №15230-д, досі не ухвалена. Йдеться про програму Ukraine Facility на 50 млрд євро на 2024–2027 роки, для отримання частини якої потрібне виконання домовленостей із партнерами.
Станом на жовтень не закрито 32,6 млрд доларів потреби у зовнішньому фінансуванні, тоді як на 2027 рік її оцінюють у 52,5 млрд доларів. Підрядники змушені чекати оплати тижнями, а закладені затримки можуть призвести до здорожчання ремонтів через коригування цін у кошторисах. Таким чином, відтермінування платежів може обернутися не лише для громад, а й для вартості майбутніх робіт.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький 20 жовтня повідомив, що частину видатків вдалося розблокувати. Водночас у Львові, за даними місцевої влади, станом на кінець жовтня не було проведено 4231 платіж на загальну суму 901,7 млн гривень. Ексголова «Укренерго» Кудрицький попереджає, що затримки можуть мати наслідки для інфраструктури, якщо проєкти не будуть профінансовані вчасно.
Окремо уряд змінив правила роботи приватної протиповітряної оборони. Тепер підприємства можуть за договором захищати об'єкти інших компаній. Дозволено використання пілотованої авіації та дронів-перехоплювачів з бойовими частинами, а мінімальний вік членів груп ППО знижено з 21 до 18 років. У експериментальному проєкті вже взяли участь майже 100 підприємств, а групи шести з них, за повідомленнями, збили понад 60 повітряних цілей. «Нова пошта» у жовтні створила власну групу ППО, тоді як «Дарниця» відмовилася через високу вартість обладнання.
Наразі невідомо, як саме надійдуть міжнародні кошти на 2027 рік. Саме від їх надходження залежатиме, наскільки швидко держава зможе вирішити накопичені платежі громадам і підрядникам, а також чи знизиться ризик подальших затримок у фінансуванні інфраструктури.