Напередодні виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада, Дональд Трамп різко змінив курс у відносинах з Москвою та Києвом. Замість очікуваного посилення санкцій проти Росії американська адміністрація взялася задобрювати Кремль і водночас посилила тиск на Україну. Про це свідчать кроки Вашингтона, які вже вплинули на перебіг війни.
Серед важелів впливу, які США застосували до Києва, — тимчасове обмеження передачі розвідданих про пуски балістичних ракет, а також запровадження швидкісного ліміту на Starlink приблизно 160 км/год. Це ускладнює роботу українських дронів-перехоплювачів, які відіграють важливу роль у протиповітряній обороні.
Найбільш резонансним кроком стала так звана «дизельна угода» з Кремлем, завдяки якій Москва несподівано отримала підтримку для своєї проблемної економіки. За даними західних медіа, це лише верхівка нового підходу Вашингтона до відносин з Росією. Серед пропозицій, які американці готові зробити росіянам, — відновлення продажу російського газу в Європу, «рамкова безпекова угода», яку європейці нібито мають укласти з РФ, а також інтерес до заморожених закордонних активів російського «Лукойлу».
За словами обізнаного співрозмовника в українській владі, американці свято вірять, що улещуваннями Росії зможуть посадити її за стіл переговорів. Водночас представники Кремля активно спокушують Вашингтон історіями про багатства Арктики, які нібито можна спільно освоювати.
Різкий розворот Трампа в бік Росії супроводжувався і його вербальними атаками на Україну та особисто на Володимира Зеленського. В хід пішов майже весь звичний арсенал образ: про «небажання Зеленського укладати угоду», про необхідність українцям «вибрати нового президента», про неймовірні суми, які Зеленський нібито зміг видурити в Джо Байдена. Не обійшлося і без новинки — виявилося, що Україна ще й активно торгувала на відкритому ринку американськими крилатими ракетами Tomahawk, які насправді від США ніколи не отримувала.
Ситуація почала нагадувати події початку минулої весни, після скандалу в Овальному кабінеті. Щоправда, цього разу Зеленському чи українській команді важко дорікнути в тому, що вони не так вдягнулися чи якось хибно себе повели. Голова МЗС України Андрій Сибіга в інтерв'ю закликав утриматися від передчасних чи емоційних оцінок. За його словами, стримана та мудра позиція України, глави держави та дипломатії повернула відносини у правильне дипломатичне русло після тих подій, і він переконаний, що так буде і зараз.
Тим часом Москва, не маючи значних успіхів на фронті та зазнаючи високих втрат, робить головну ставку на нищення цивільної інфраструктури та енергетики України під час опалювального сезону. Кремль готує найважчу зиму для українців, розраховуючи на зимовий терор.
Попри бурхливі розбірки між Києвом і Вашингтоном, жодна зі сторін поки не бачить реальних умов для секторального чи сталого перемир'я щонайменше до весни 2027 року. Ключова мета Путіна — контроль над всією Україною — залишається незмінною. Росія відмовляється укладати навіть обмежені перемир'я, не кажучи вже про перспективи виходу на стабільний мир. Більше того, росіяни певний час тому почали пов'язувати навіть енергетичне перемир'я зі зняттям із себе санкцій.
Водночас у середині вересня Конгрес нарешті ухвалив багатостраждальний санкційний законопроект Грема-Блюменталя. В середині жовтня він мав би вступити в силу хоча б частково — принаймні, такі очікування існували в Україні. Однак Трамп, за своїм стилем «перевернувши стіл», взяв прямо протилежний курс.
Причина такого розвороту очевидна — наближення виборів до Конгресу. Згідно з найсвіжішими даними проекту Race to the White House, ймовірність, що Республіканська партія збереже більшість у Палаті представників, складає 11,5%, а в Сенаті — 27,6%. І скільки б Трамп не розповідав про те, як добре йдуть справи в США за його керівництва, шанси його партії втримати обидві палати це не підвищує.