Дональд Трамп обрав новий курс щодо Росії, який помітно відрізняється від очікуваного посилення санкцій: замість жорсткіших обмежень Вашингтон шукає можливості для домовленостей із Кремлем, водночас посилюючи публічну критику України та особисто Володимира Зеленського. У Києві цю зміну пов'язують із наближенням проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада.
Ще в середині вересня Конгрес США ухвалив санкційний законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя, і очікувалося, що вже в середині жовтня він почне діяти принаймні частково, а тиск на Росію посилиться. Натомість Трамп почав шукати шляхи до компромісу з Москвою. Одним із найпомітніших проявів цієї політики стала так звана «дизельна угода», яка дала Росії можливість відновити постачання пального на зовнішні ринки. Для російської економіки це не обов'язково означатиме кардинальні зміни, однак сам факт послаблення обмежень став сигналом про готовність Вашингтона до прагматичної співпраці з Москвою.
Як пояснив обізнаний співрозмовник в українській владі, американська сторона вважає, що поступками можна схилити Росію до переговорів і зрештою домогтися перемир'я або мирної угоди. «Плюс Дмітрієв їх активно спокушає усілякими історіями, як про багатства Арктики, які вони спільно можуть освоювати», — зазначив співрозмовник.
За даними західних медіа, дизельне пальне може бути лише одним із напрямів потенційного зближення Вашингтона та Москви. Серед можливих пропозицій, які обговорюють американські представники, — відновлення постачання російського газу до Європи, певна рамкова безпекова угода за участю Росії та європейських країн, а також питання заморожених закордонних активів російської компанії «Лукойл». Такий підхід передбачає, що економічні інтереси та перспективи співпраці можуть стати для Кремля стимулом сісти за стіл переговорів. Водночас він створює ризик, що Росія отримає додаткові економічні можливості, не зробивши суттєвих кроків назустріч миру.
Ще одним поясненням дій Трампа може бути наближення проміжних виборів до Конгресу США. Президент США намагається демонструвати успіхи своєї адміністрації, однак це не обов'язково допомагає Республіканській партії зберегти контроль над обома палатами Конгресу. У такій ситуації зниження цін на пальне та запевняння, що війну з Іраном «майже виграно», можуть стати важливими аргументами для американських виборців.
На цьому тлі Трамп почав активніше критикувати Зеленського. Він звинувачував українського президента в небажанні укладати угоду, говорив про необхідність обрати нового лідера України та ставив під сумнів використання американської допомоги за попередньої адміністрації Джо Байдена. Також президент США поширював твердження про нібито торгівлю Україною американськими крилатими ракетами Tomahawk, хоча Україна не отримувала таких ракет від США. Серед джерел, на які посилався Трамп, було інтерв'ю колишньої прессекретарки Зеленського Юлії Мендель.
Попри публічну перепалку, між Україною та США тривали неофіційні дипломатичні контакти. За інформацією української сторони, протягом минулого тижня Київ шукав можливість організувати нову зустріч з американськими представниками в Європі, де перебував Зеленський. «Якщо вдасться з Віткоффом і Кушнером зустрітись, то, може, спробували б протиснути тему дрон-ділу зі США, якось дискусію в ту сторону повернути», — розповідав на тижні один з обізнаних співрозмовників. Однак поки немає підстав говорити про суттєве поліпшення відносин між Києвом і Вашингтоном.
Нагадаємо, 9 жовтня Дональд Трамп після розмови з російським диктатором Володимиром Путіним оголосив про дозвіл на постачання російського дизеля на світові ринки в межах тимчасового винятку із санкцій США. Наступного дня Володимир Зеленський заявив, що Київ міг би підтримати послаблення санкцій проти Росії лише в обмін на енергетичне перемир'я. 16 жовтня в Палаті представників США представили законопроєкт, який передбачає блокування дизельної угоди, обмеження інвестицій у російську енергетику та запровадження нових санкцій проти цього сектору.