Дублінський гурт Gurriers, який за останні п'ять років здобув репутацію однієї з найбільш вибухових живих команд Ірландії, випустив свій другий студійний альбом під назвою Nobody's Coming To Save You. Платівка стала сміливим кроком уперед від їхнього дебюту Come And See, який вийшов у 2024 році, та ознаменувала перехід від «нойз-гейзу» до більш агресивного звучання, що поєднує панк, гранж, хардкор і навіть елементи тріп-хопу.
Як розповідає фронтмен Ден Гофф, назва гурту походить від ірландського слова «gurrier», яке означає хулігана або бешкетника. «Круто, що це слово почало просочуватися в інші країни, — каже він. — Хіба що у Франції, де guerrier означає воїн. Ми швидко це з'ясували». Музиканти зізнаються, що на сцені вони перетворюються на агресивне втілення своїх пісень про біль, тугу, лють і несправедливість. «Я думаю про наш виступ як про конфронтацію, — ділиться басист Чарлі Маккарті. — Це відповідає ідеї того, чим є Gurriers: це продовження нашого гніву. Ми готові дати цьому простір, щоб дихати й існувати».
До складу гурту, який сформувався з друзів дитинства та представників дублінської сцени під час пандемії COVID, входять Ден Гофф (вокал), Чарлі Маккарті (бас), Пірс Каллаган (барабани), Марк Маккормак та Бен О'Ніл (гітари). За словами музикантів, їхній ранній матеріал був написаний «для чотирьох стін, у яких ти застряг», що зумовило тривожне та клаустрофобне звучання дебютного альбому. Однак після виходу Come And See гурт відчув новий простір, життя та амбіції, що підштовхнуло їх до еволюції власного звучання та відокремлення від хвилі пост-панку, з якою їх часто помилково ототожнювали.
Першим знаком цього стрибка став сингл Erasure, випущений у 2025 році. Ця пісня, яку описують як «непохитний крик у порожнечу перед обличчям імперіалізму та тиранії», стала відповіддю на спроби Ізраїлю стерти Палестину з карти світу. «Це був повний перехідний етап від першого альбому до другого, — розповідає Маккарті. — Звуково, лірично, все це в тій пісні». Саме вона стала своєрідною закускою до нової платівки, яка, за словами музикантів, є одним із найбільш безкомпромісних релізів року.
Для запису альбому Gurriers залучили зіркову команду продюсерів. Зведенням займався Джон Конглтон, відомий роботою з St. Vincent, Modest Mouse та Mogwai, а співпродюсерами виступили Лорен Гамфрі та гітарист IDLES Марк Боуен. За словами Маккарті, Боуен став не лише продюсером, а й наставником, який добре розумів тиск, пов'язаний з необхідністю випустити другий альбом, що «покаже світові, що ти серйозний». Гамфрі, своєю чергою, привніс інтенсивну робочу етику та нестандартні ідеї запису.
Попри похмурі теми, учасники гурту наголошують на важливості спільноти та прийняття. «Слово gurriers має багато негативних конотацій. Воно було б синонімом бандита або хулігана. Ми ж більше про ідею спільноти, — пояснює Маккормак. — Сценічна подача — гучна, розкута й трохи дика. Ми завжди намагаємося заохотити тебе бути собою, повністю і щиро, добре проводити час і бути прийнятим». Гофф додає: «Люди можуть повстати проти системи, якщо вірять, що можуть. Нам потрібно допомагати одне одному робити це».
За п'ять років існування Gurriers встигли відкривати концерти для таких гуртів, як Kneecap, Turnstile та Inhaler, а також виступати на все більших фестивальних сценах. Їхній живий виступ — це справжня битва, де, за словами Гоффа, «якщо ти сходиш зі сцени сухим і не спітнілим, то ти не виконав роботу добре». Натхнення для своєї сценічної енергії фронтмен черпав у двох протилежностях: у молодому Деймоні Албарні часів Blur та в темній інтенсивності Ніка Кейва.
Новий альбом Nobody's Coming To Save You вже доступний для прослуховування. Гурт продовжує гастролювати та обіцяє, що кожен їхній виступ буде таким же потужним і безкомпромісним, як і їхня музика.