Низка компаній із давніми діловими та політичними зв’язками з Іваном Федоровим отримує мільярдні підряди на відбудову ключової інфраструктури країни. Ці підприємства раніше брали замовлення на фортифікації, укриття та лікарні. Після призначення Федорова головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України одна з них, ТОВ «Кальміус», отримала нові контракти приблизно на 2,1 млрд грн.
Окремі закупівлі цих підрядників стали предметом кримінальних проваджень, аудиторських перевірок і запитань щодо можливого завищення цін. Підприємства фігурують у провадженнях НАБУ, БЕБ і СБУ, а також у перевірках ДАСУ щодо можливих порушень, змов і завищення вартості робіт. Фігуранти відкидають обвинувачення. Сам факт давнього знайомства чи спільної роботи, за журналістськими матеріалами, ще нічого не доводить, однак масштаб контрактів і кадрові зв’язки викликають питання до прозорості процедур і можливого конфлікту інтересів.
Федоров очолив відомство на початку вересня 2026 року. Воно відповідає за відбудову та реконструкцію важливих інфраструктурних об’єктів: від фортифікацій і захисту енергетики до лікарень, шкільних укриттів і доріг. Увага журналістів зосередилася на посадовцях і підрядниках, з якими він працював у Запорізькій області, зокрема в Мелітополі, де ці компанії ремонтували школи, будували льодову арену, а в області зводили фортифікації, підземні школи, лікарняні корпуси, укриття для енергетичних об’єктів і житло для переселенців. Частина підприємств згодом отримувала контракти від служб відновлення в інших областях.
Перетини між бізнесом і політикою тягнуться ще з 2009–2010 років. Федоров разом із батьком заснував приватне підприємство «Центр комп’ютерної томографії» та керував ним до 2013 року, а в 2009–2014 роках був співзасновником ще чотирьох компаній, зокрема будівельного ПП «Альбатрос». Паралельно він розпочав політичну кар’єру: у 2009 році став помічником депутата, у 2010-му — депутатом Мелітопольської міської ради. Там працював і Сергій Мінько, який згодом очолив місто, призначив Федорова своїм заступником і пройшов до Верховної Ради. Федоров деякий час працював у Києві, а потім повернувся до Запоріжжя, де близько року був заступником голови ОДА Віталія Туренка і радником Мінька. У 2020 році він очолив обласну організацію політичного проєкту «Команда Сергія Мінька», а згодом став міським головою Мелітополя.
На початку 2010-х Федоров керував ТОВ «Єдиний розрахунковий центр Мелітополя», співзасновницею якого була дружина Мінька. Пізніше мати Федорова стала співзасновницею ТОВ «Добробут-СР», яке очолював Павло Тімофєєв, юрист партії Мінька. Окрему групу підрядників становили компанії, пов’язані із Сергієм Колосом з Макіївки. Від 2015 року вони отримали в Запорізькій області замовлень більш ніж на 590 млн грн, переважно від Мелітопольської міської ради. До цього переліку входили ТОВ «АБЗ Промбуд», ТОВ «ТД Магнум», яке використовувало техніку «АБЗ Промбуд», і ПП «Візіт-М», що отримало в користування потужності комунального Мелітопольського асфальтобетонного заводу. Серед співвласників «Візіт-М» була Вікторія Бінчева, родичка чоловіка якої очолювала ПП «Центр комп’ютерної томографії», власниками якого були батьки Федорова. Інший співвласник і директор «Візіт-М» Володимир Супрун у 2012–2015 роках керував відділом постачання та продажів ТОВ «Мелітопольська черешня», бренд якого належав Міньку.
У 2018–2022 роках, коли Федоров працював в обласній адміністрації, а згодом очолював Мелітополь, у регіоні працювали компанії, які пізніше отримали державні замовлення. Серед них ТОВ «Мелсіті», що будувало льодову арену, дитячу лікарню та навчальні заклади, ТОВ «Компанія Позитив», яке ремонтувало школи, а також ТОВ «Акві-Буд» і ТОВ «Віват-Буд», останнє з яких пов’язували із заступником голови ОДА з питань будівництва Володимиром Тарасенком.
У лютому 2024 року Федоров очолив Запорізьку обласну військову адміністрацію. На низку посад у сфері відновлення, будівництва та закупівель призначили людей, які раніше працювали з ним у Мелітополі. Саме ця кадрова хвиля, разом із масштабом контрактів, стала однією з підстав для журналістських запитань про те, як обиралися підрядники, чи була реальна конкуренція і чи відповідали можливості компаній обсягам отриманих робіт. Для контролю за використанням коштів на відбудову ці питання мають пряме значення, адже тільки прозорі процедури закупівель і перевірка можливого конфлікту інтересів дають змогу оцінити, наскільки ефективно витрачаються державні та міжнародні ресурси.