Wireva

Прем'єр Норвегії назвав три ключові напрямки підтримки України

Норвегія визначила пріоритети допомоги Україні: посилення ППО, зміцнення енергетики перед зимою та розвиток оборонних технологій і людського капіталу. Про це заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стере на саміті Україна – Нордично-Балтійська вісімка в Києві.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере окреслив три ключові напрямки подальшої підтримки України, серед яких посилення протиповітряної оборони, зміцнення енергетичного потенціалу напередодні зими та розвиток оборонних технологій і співпраці з українською промисловістю. Відповідну заяву він зробив під час саміту Україна – Нордично-Балтійська вісімка, що відбувся в Києві.

За словами Стере, Норвегія має чіткий перелік пріоритетів, над якими зараз працює. Окрему увагу він приділив проєкту Freya, спрямованому проти балістичної загрози, а також наголосив на важливості зміцнення української енергетики перед зимовим періодом. Ще одним напрямом прем'єр назвав розвиток людського капіталу, зазначивши, що Норвегія інвестує в нього паралельно з інвестиціями в промисловість.

Стере підкреслив, що нинішні відносини між двома країнами є двосторонніми, оскільки Норвегія також отримує користь від співпраці з Україною. «Є уроки, які можна засвоїти щодо готовності, стійкості, того, як розвиватися та впроваджувати інновації з надзвичайною швидкістю», — сказав він.

Таким чином, Норвегія планує продовжувати підтримку України одночасно за кількома напрямами — від протиповітряної оборони та енергетики до промислової й технологічної співпраці. Раніше стало відомо, що Норвегія надасть новий масштабний пакет підтримки України на 2027 рік у розмірі 9,2 млрд доларів.

Саміт Україна – Нордично-Балтійська вісімка зібрав у Києві лідерів кількох європейських країн. У заході взяли участь представники України, Данії, Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії та Норвегії, а прем'єр-міністр Швеції долучився до засідання в режимі онлайн. Під час зустрічі обговорювалися питання протиповітряної оборони, підготовки до зимового періоду та дефіциту фінансування Сил оборони України.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна під час головування в Раді ЄС прискорюватиме відкриття решти переговорних кластерів для України, але наголосив, що Києву доведеться виконати власні зобов'язання. Своєю чергою очільниця данського уряду Метте Фредеріксен підкреслила, що у західних держав є потрібне озброєння для захисту українського неба, хоча сама Данія таких систем не має. За її словами, для отримання Україною антибалістики потрібна лише відповідна політична воля партнерів.

Same event, other desks

Story file →