Сполучені Штати запропонували Росії погодитися на гарантії безпеки для України, які нагадують статтю 5 Північноатлантичного альянсу, згідно з якою напад на одного з членів НАТО розглядається як напад на всіх. Американські посадовці оцінюють переговори в Абу-Дабі як реальний шанс на прогрес у питанні припинення війни, однак підписання будь-якої угоди за їхніми результатами поки не очікується.
Тристоронні переговори між Україною, Росією та США проходять 10 і 11 листопада. Це перший такий раунд із лютого, і його посередником виступають Сполучені Штати. Головною темою зустрічі є саме гарантії безпеки. Водночас, за повідомленням The New York Times, режим припинення вогню не входить до порядку денного в Абу-Дабі, тож предметом переговорів є довгострокові механізми захисту України, а не негайне замирення на лінії фронту.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що гарантії мають бути прийнятними і для Росії. За його словами, остаточного плану ще немає, і наразі обговорюється кілька концепцій. Він також зазначив, що такі гарантії потенційно можуть бути закріплені в договорі. Водночас ратифікацію подібного договору охарактеризували як складну процедуру, а це означає, що навіть за умови досягнення домовленостей шлях до їхнього юридичного закріплення буде тривалим.
Перед переговорами в Абу-Дабі, 4 і 5 листопада, у Брюсселі відбулися консультації за участю США, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку та Європейського Союзу. Учасники обговорювали план процвітання України, розрахований на відновлення країни після війни. Окремо на порядку денному було питання фінансування України у 2027 році, тобто ідеться не лише про безпекові, а й про економічні зобов'язання на наступні роки.
Брюссельські зустрічі стали своєрідною підготовкою до переговорного раунду в Абу-Дабі: європейські партнери та міжнародні фінансові інституції координували позиції щодо того, як поєднати безпекові гарантії з програмами відбудови. Таким чином, Абу-Дабі розглядається не ізольовано, а як частина ширшого процесу, у якому беруть участь як безпекові, так і фінансові актори.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зазначив, що на першому раунді переговорів прориву не очікується і що основні сподівання пов'язані з другою зустріччю. Таким чином, українська сторона дає зрозуміти, що перший раунд має передусім закласти основу для подальших обговорень, а не принести остаточні рішення.
Окремі критики звертають увагу на незвичність самої пропозиції. Вони нагадують, що саме Росія розпочала повномасштабну війну проти України, тож ідея надати Києву гарантії, подібні до статті 5 НАТО, за згоди Москви виглядає для них парадоксальною. Водночас американська сторона наголошує, що будь-які домовленості мають бути прийнятними і для Москви, адже без її згоди гарантії важко зробити реально діючими.