Нова атака на судно в Ормузькій протоці викликала занепокоєння на світових ринках щодо стабільності поставок нафти. Інцидент стався на тлі подальшого розширення конфлікту за участю Ірану, що загрожує ключовому морському маршруту, через який транспортується значна частина світового експорту вуглеводнів. Загострення ситуації в регіоні вже впливає на настрої інвесторів та підвищує ризики для енергетичної безпеки.
Для Саудівської Аравії, одного з найбільших експортерів нафти, складається вкрай несприятливий сценарій. Повстанці-хусити активізували наступ і загрожують судноплавству в Червоному морі, зокрема через протоку Баб-ель-Мандеб. Крім того, безпілотні атаки, за якими, за наявними даними, стоять іракські угруповання, змусили Ер-Ріяд закрити великий трубопровід, що з'єднує нафтові родовища на сході країни з узбережжям Червоного моря. Це позбавляє королівство важливого обхідного шляху для експорту.
За даними Kpler, яка відстежує глобальну торгівлю, експорт саудівської нафти до Азії різко впав: з приблизно 3,4 мільйона барелів на добу в червні до лише 128 тисяч у серпні. У вересні показник частково відновився до 700 тисяч барелів на добу, але залишається значно нижчим за звичні обсяги. Така динаміка підриває доходи бюджету та посилює тиск на плани економічної трансформації країни.
Ситуація ускладнюється тим, що США, історичний гарант безпеки в Перській затоці, демонструють дедалі меншу передбачуваність. Президент Дональд Трамп, за повідомленнями, не бажає розширювати непопулярну війну на Близькому Сході напередодні виборів до Конгресу. У лютому США разом з Ізраїлем завдали ударів по Ірану без консультацій із союзниками в регіоні, після чого зіткнулися з труднощами в захисті їхніх територій від іранських атак.
Експерти зазначають, що у Саудівської Аравії залишається мало прийнятних варіантів. Військова відповідь може призвести до затяжної ескалації та ще масштабніших ударів по енергетичній інфраструктурі, адже арсенал хуситів став значно сучаснішим, ніж у минулі роки. Дипломатичний шлях також ускладнений: повстанці вимагають зняття блокади, а Іран навряд чи піде на стабілізацію без серйозних поступок від Вашингтона.
Міжнародні ринки уважно стежать за розвитком подій, оскільки будь-яке подальше порушення постачання через Ормузьку протоку чи Червоне море може призвести до стрибка цін на нафту. Для світової економіки, яка й без того стикається з низкою викликів, це створює додаткові ризики інфляційного тиску та уповільнення зростання.