На банкнотах держави завжди є більше, ніж портрет і цифра. Нова купюра 2 000 гривень, яка увійде в обіг 4 вересня 2026 року, особливо виразно це показує. Національний банк присвятив найвищий номінал Василю Стусу і побудував дизайн навколо українського культурного спротиву, пам’яті про шістдесятників та традиції державної графіки.
На лицьовому боці банкноти — портрет Стуса. Він відомий не лише як поет, а і як правозахисник, учасник Української Гельсінської групи, дисидент і політв’язень радянської системи. На звороті — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де Стус навчався. Університет нині носить його ім’я.
Навколо портрета заховано інші культурні відсилання. Один із мотивів натхнений мозаїками Алли Горської — художниці-шістдесятниці. На банкноті з’явився боривітер із її маріупольського панно. НБУ пояснює цей образ як метафору покоління, яке намагалося зберегти внутрішню свободу під тиском радянської системи.
Поруч — рядок із поезії Стуса, написаної в ув’язненні. Для нього використали шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута. Це ще один історичний міст: Нарбут формував візуальну мову Української Народної Республіки й був автором перших українських грошових знаків тієї доби.
Так у повсякденному платіжному предметі з’єднуються три часові пласти: рання модерна українська державність, культурний опір радянській владі й сучасна незалежна Україна. Для банкноти, яка масово циркулюватиме в країні, це фактично форма публічного дизайну пам’яті.
Дата 4 вересня підкреслює той самий сюжет. 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти політичних репресій української інтелігенції. 4 вересня 1985 року Стус помер у таборі особливого режиму.
У НБУ є й суто економічне пояснення, чому саме тепер з’являється новий номінал. Після введення 1 000 гривень у 2019 році середня зарплата, за оцінкою регулятора, зросла приблизно втричі, ціни — удвічі, а обсяг готівки — з майже 390 млрд до понад 970 млрд гривень. Банкноти по тисячі вже становлять понад 55% загальної суми готівкових купюр.
Тому 2 000 гривень мають зменшити кількість банкнот, потрібних для великих сум. Це дає менше витрат на друк, транспортування, інкасацію, перерахунок і зберігання. Для банків та бізнесу рішення має практичну мету, навіть якщо для публіки воно насамперед запам’ятається новим портретом.
Нова купюра не витісняє безготівкові платежі. НБУ повідомляє, що 96 зі 100 карткових операцій є безготівковими. Водночас готівка під час війни лишається резервом для місць, де можуть виникати перебої зі зв’язком або електрикою.
З 4 вересня банкнота стане частиною готівкового обігу. Банки зможуть приймати та видавати її, щойно отримають нові купюри для своїх кас. Інші банкноти залишаються чинними, обмінювати їх через появу нового номіналу не потрібно.
Сама банкнота буде синьою, розміром 75 на 166 мм, із понад 20 захисними елементами. Серед них — синьо-жовта стрічка Anima Colour, на якій при нахилі тризуб змінюється на знак гривні, і SPARK із кінетичним переходом кольорів.
Найцікавіше почнеться після 4 вересня, коли цей ретельно сконструйований образ перестане бути презентаційним макетом і стане річчю щоденного користування. Пам’ять про Стуса опиниться не лише в книжках, музеях чи меморіальних датах, а в одному з наймасовіших предметів державного дизайну — грошах, які проходять з рук у руки.