Головне коротко: з 4 вересня 2026 року в Україні буде нова банкнота 2 000 гривень. На ній — Василь Стус, основний колір — синій, а старі банкноти ніхто не скасовує. Нацбанк просто додає ще один номінал до готівкового ряду.
Чому саме зараз? НБУ каже, що за сім років після появи купюри 1 000 гривень економіка стала номінально більшою. Середньомісячна зарплата зросла приблизно втричі, а рівень цін — удвічі. Через це для великих готівкових сум треба носити й обробляти значно більше банкнот.
Є дуже наочний приклад. У 2019 році для виплати середньої зарплати готівкою вистачало приблизно десяти банкнот найбільшого номіналу. У 2026 році потрібно понад тридцять купюр по 1 000 гривень. Тобто тисячогривнева банкнота вже не так добре виконує роль «великої» купюри, як сім років тому.
І готівки загалом стало більше. Її обсяг зріс із майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 1 липня 2026 року. Понад 55% цієї суми вже припадає на банкноти по 1 000 гривень. НБУ вважає це ще одним сигналом, що час додати вищий номінал.
Але картки нікуди не поділися. Навпаки: 96 зі 100 карткових операцій, за даними регулятора, є безготівковими. Просто під час війни готівка залишається запасним варіантом, який працює без інтернету й термінала. У прифронтових громадах або під час перебоїв зі зв’язком це може бути принципово важливо.
Що зміниться з 4 вересня? Банкнота офіційно стане частиною готівкового обігу. Банки зможуть приймати її та видавати клієнтам у звичайних касових операціях, коли отримають нові купюри. Це не означає, що двотисячні банкноти миттєво з’являться в кожному банкоматі — конкретні мережі розподілятимуть їх поступово.
Навіщо це банкам? Менше паперу для тієї самої суми. Купюри треба перераховувати, перевіряти, пакувати, перевозити, зберігати й інкасувати. Якщо частину великих сум можна скласти банкнотами 2 000 гривень, касовим службам доведеться обробляти менше одиниць. НБУ також очікує нижчих витрат для держави й бізнесу.
Тепер про вигляд. На лицьовому боці — портрет Василя Стуса. На звороті — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався. Дизайн не обмежили портретом: там є мотиви мозаїк Алли Горської, образ боривітра та рядок із поезії Стуса, написаної в ув’язненні.
Шрифт теж не випадковий — його створили за мотивами графіки Георгія Нарбута, одного з авторів візуального стилю Української Народної Республіки й перших українських гривень того періоду. Так НБУ поєднав на одній купюрі сучасну валюту, шістдесятників і ранню українську державну графіку.
Чому 4 вересня? У цю дату 1965 року Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив під час прем’єри «Тіней забутих предків» у Києві проти політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Стус помер у радянському таборі.
Розмір банкноти — 75 на 166 мм. Вона синя й матиме понад 20 елементів захисту. Серед них — нова синьо-жовта стрічка Anima Colour, де при нахилі тризуб змінюється на знак гривні, і SPARK з ефектом руху та переходу кольорів.
Тож якщо у вересні касир подасть вам незвичну синю купюру зі Стусом, це не пам’ятна банкнота і не сувенір. Це звичайні 2 000 гривень — новий найвищий номінал, створений для економіки, де великі готівкові суми стали фізично надто громіздкими для однієї тисячі.