З 4 вересня 2026 року український готівковий обіг отримає новий найвищий номінал — банкноту 2 000 гривень. Національний банк пояснює рішення не лише технічною потребою скоротити кількість купюр у великих розрахунках. Нова банкнота має одночасно відображати зміни в економіці та нагадувати про покоління українського спротиву: на її лицьовому боці розміщено портрет Василя Стуса.
Поява нового номіналу стала продовженням процесу, який НБУ розпочав сім років тому, коли ввів банкноту 1 000 гривень. Відтоді, за розрахунками регулятора, середньомісячна зарплата в Україні зросла приблизно втричі, а рівень цін, оцінений через індекс інфляції, — удвічі. Якщо після появи тисячогривневої банкноти середню зарплату можна було видати приблизно десятьма купюрами найбільшого номіналу, то у 2026 році для цього вже потрібно понад тридцять купюр по 1 000 гривень.
Змінився і масштаб самого готівкового обігу. НБУ повідомляє, що обсяг готівки зріс із майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 1 липня 2026 року. Банкноти по 1 000 гривень уже становлять понад 55% готівки за сумою. Для центрального банку це один із сигналів, що грошовий ряд потребує вищого номіналу.
Водночас поява двотисячної купюри не означає відмови від безготівкових платежів. За даними НБУ, 96 зі 100 операцій із платіжними картками є безготівковими. Однак війна повернула готівці окрему роль у фінансовій стійкості: вона залишається потрібною в місцях, де зв’язок або електронна платіжна інфраструктура працюють нестабільно. Новий номінал має зробити транспортування, інкасацію, зберігання та оброблення великих сум менш витратними.
Для банків це означатиме менше банкнот у тих самих за сумою касових операціях. Для торгівлі — менший фізичний обсяг готівки в касах, а для людей — компактніше зберігання великих сум. З 4 вересня нова банкнота стане частиною готівкового обігу, після чого банки зможуть працювати з нею в межах звичайних операцій у міру надходження купюр до кас.
Найпомітніша частина нової банкноти — її образний ряд. На лицьовому боці зображено Василя Стуса, поета-шістдесятника, правозахисника, політв’язня СРСР і учасника Української Гельсінської групи. На звороті — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався і який нині носить його ім’я.
У дизайні використано мотиви мозаїк Алли Горської, зокрема образ боривітра. Також на банкноті є рядок із поезії Стуса, написаної в ув’язненні, та шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута. Таким чином НБУ поєднав у одному платіжному знаку одразу кілька шарів української культурної й державницької пам’яті.
Дата введення — 4 вересня — теж має історичний зміст. 4 вересня 1965 року Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив у київському кінотеатрі «Україна» проти політичних репресій української інтелігенції. Того ж дня 1985 року Стус помер у таборі особливого режиму.
Банкнота матиме розмір 75 на 166 мм і синій основний колір. НБУ заявив про понад 20 захисних елементів, серед яких нова синьо-жовта віконна стрічка Anima Colour та елемент SPARK із оптично-змінним ефектом. Коли банкноту нахиляють, на стрічці тризуб змінюється на знак гривні.
Тож 2 000 гривень входять у обіг на перетині двох процесів. Один — суто економічний: зарплати, ціни та обсяг готівки стали більшими. Другий — символічний: найбільший номінал держава віддала постаті, чия біографія пов’язана з опором радянському примусу. З 4 вересня ці два сюжети існуватимуть уже не лише в статистиці й історії, а й у звичайному українському гаманці.