67-річний фермер Ву з китайського Чучжоу близько року питав ШІ про все, що траплялося в господарстві: погоду, добрива, шкідників. Відповіді часто допомагали, тому він поступово перестав ставитися до бота як до сервісу, який може помилятися.
Потім на полі кунжуту з’явилася звична проблема — бур’яни. Ву попросив ШІ порадити обробку, отримав готову схему з кількох препаратів і застосував її без консультації з агротехніком. Наступного ранку він побачив результат: бур’яни гинули, але разом із ними масово гинули й сходи кунжуту.
Площа становила 150 му. Це китайська одиниця вимірювання землі, яка в цьому випадку дорівнює приблизно 10 гектарам, або 24,7 акра. Саме тому історія швидко розійшлася міжнародними технологічними медіа після публікації CTWANT.
Що було в суміші? Серед гербіцидів у повідомленнях називається фомесафен. Його використовують для боротьби з широколистими бур’янами, зокрема в соєвих посівах. Офіційна китайська реєстрація препаратів на основі цієї речовини містить чіткі обмеження за культурою та попередження про ризик для чутливих рослин. Спеціалісти, яких цитувало первинне повідомлення, вказали на цей компонент як на ймовірну причину пошкодження кунжуту.
Є дві деталі, які легко загубити у вірусному переказі. Перша: доступні матеріали не називають конкретний ШІ-застосунок. Тобто немає підстав приписувати цей випадок ChatGPT, DeepSeek чи будь-якій іншій відомій системі. Друга: фермер користувався ШІ не кілька випадкових разів, а приблизно рік. Помилка стала небезпечною саме після довгого періоду успішного досвіду.
На сторінці чату, за даними медіа, було стандартне попередження, що відповіді ШІ можуть бути неправильними і їх варто перевіряти. Але в реальному житті одне загальне застереження конкурує з десятками попередніх ситуацій, коли сервіс не підводив. Ву обрав накопичену довіру.
Аграрні питання особливо погано прощають такі рішення. Китайські дослідники, які вивчали післясходові гербіциди для кунжуту, показали, що безпечність сильно залежить від конкретної діючої речовини й умов застосування. А в травні 2026 року в Китаї представили Green Shield — спеціалізовану мовну модель для захисту рослин, яка має звіряти поради з базою реєстрації пестицидів.
Історія Ву закінчилася не помилковим текстом, який можна стерти й переписати, а полем, яке не відновиться натисканням кнопки «повторити». Саме тому найбезпечніша відповідь ШІ в таких ситуаціях іноді має бути не рецептом, а короткою фразою: спочатку перевір у фахівця.