У китайському Чучжоу 67-річний фермер на прізвище Ву втратив сходи кунжуту на полі площею 150 му — це приблизно 10 гектарів. Перед обробкою він скористався порадою застосунку зі штучним інтелектом, якому до того довіряв майже рік.
Історію оприлюднило тайванське видання CTWANT, після чого її переказали Tom’s Hardware та The Economic Times. За цими повідомленнями, Ву починав користуватися ШІ обережно. Він ставив запитання про погоду, добрива, шкідників і поступово переконався, що відповіді можуть бути корисними. Тому нову рекомендацію щодо боротьби з бур’янами він вирішив застосувати без додаткової консультації.
ШІ запропонував поєднати засоби проти бур’янів та комах. Серед гербіцидів у схемі називався фомесафен — діюча речовина для боротьби з широколистими бур’янами. Китайська реєстраційна інформація щодо таких препаратів містить чіткі обмеження за культурою та попередження про можливе пошкодження чутливих рослин.
Після обприскування Ву залишив поле до наступного дня. Вранці він побачив, що разом із бур’янами масово загинули й сходи кунжуту. У доступних матеріалах не наведено оцінки збитків у грошах і не названо сам застосунок або модель ШІ. Тому йдеться про конкретний випадок небезпечної рекомендації від неназваного сервісу, а не про доведену проблему певної компанії.
Ситуацію ускладнює те, що поради щодо пестицидів залежать від великої кількості параметрів: виду культури, фази росту, конкретного препарату, концентрації, погоди та способу внесення. Дослідження китайських агрономів щодо післясходових гербіцидів у кунжуті показує, що різні діючі речовини можуть мати дуже різний рівень безпеки для самої культури. Тут недостатньо загального знання, що певний препарат «бореться з бур’янами».
За повідомленнями медіа, на сторінці чату було стандартне попередження про можливу помилковість відповідей ШІ. Проте фермер не звірив рецепт із агротехніком перед тим, як перенести його з екрана на 150 му землі. Попередні вдалі поради фактично знизили його обережність.
У Китаї ця проблема вже стала предметом окремих технологічних розробок. У травні 2026 року дослідники представили Green Shield — спеціалізовану модель для захисту рослин. Вона має звертатися до бази реєстрації пестицидів і відсікати невідповідні рекомендації. Розробники пояснювали, що універсальні мовні моделі можуть помилятися саме в таких вузьких аграрних питаннях.
Для Ву наслідки однієї відповіді проявилися за ніч. Тепер головне питання для аграрних ШІ-сервісів полягає в тому, чи навчаться вони відрізняти звичайну інформаційну підказку від рішення, де помилка може знищити поле ще до того, як людина встигне її виправити.