Посли країн «Великої сімки» (G7) в Україні наголосили на незалежності Національного банку України та взяли до відома його позицію щодо законопроєкту про регулювання ринку віртуальних активів. Йдеться про документ №10225-д. Водночас дипломати не висловили підтримки самому законопроєкту, а лише зафіксували аргументи регулятора. Для НБУ ця підтримка важлива, адже питання регулювання криптоактивів безпосередньо стосується грошово-кредитної політики та стабільності банківської системи.
Законопроєкт №10225-д покликаний врегулювати ринок віртуальних активів в Україні. Перше читання документ пройшов у вересні 2025 року. Національний банк заявляє, що в нинішній редакції не може його підтримати. Регулятор називає три основні ризики. Перший — неконтрольоване входження іноземних токенів, які фактично функціонують як електронні гроші. Другий — нерівні правила для іноземних і вітчизняних віртуальних активів. Третій — можливе утворення монополії на ринку та корупційні ризики під час видачі ліцензій. У НБУ також вказують на загрозу монетарному суверенітету та фінансовій стабільності країни.
За позицією банку, регулювання має базуватися на підході, близькому до європейського регламенту MiCA, а також на рекомендаціях Міжнародного валютного фонду. НБУ повідомляє, що долучався до робочої групи разом із народними депутатами, регуляторами та представниками ринку, тобто мав змогу впливати на текст ще на етапі підготовки. Проте, за словами банку, фінальний текст законопроєкту надійшов пізно ввечері напередодні засідання комітету, а погоджені компроміси до нього не увійшли. Саме тому заступник голови НБУ Олексій Шабан представив заперечення регулятора безпосередньо під час роботи комітету.
Водночас НБУ погодився на обмеження кількості операторів торгівельних платформ на першому етапі — не більше трьох. Однак у фінальному тексті, за твердженням регулятора, не визначено чіткої кількості операторів на перші п’ять років. Саме ця невизначеність, на думку банку, створює простір для формування монополії та підвищує корупційні ризики під час ліцензування, оскільки правила допуску на ринок залишаються неоднозначними.
Комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні 4 листопада 2026 року, а голосування в сесійній залі очікується в листопаді. На цьому етапі ключовим питанням залишається, чи буде враховано зауваження Національного банку та чи з’являться в тексті узгоджені раніше компроміси. Посольства G7, відзначивши позицію НБУ, фактично підтримали курс на незалежність регулятора, не беручи при цьому офіційної сторони в дискусії щодо конкретних положень законопроєкту.