Британський режисер Майкл Вінтерботтом розповів про атмосферу «свободи й до певної міри хаосу», яка панувала на зйомках культового фільму «24 Hour Party People». Стрічка 2002 року про легендарний манчестерський лейбл Factory Records і його засновника Тоні Вілсона повертається на великі екрани у 4K-ремастері до 24-ї річниці. Покази стартують у кінотеатрах Великої Британії та Ірландії цієї п’ятниці, 9 жовтня, після 100 безкоштовних сеансів у незалежних кінотеатрах протягом тижня. З 26 жовтня фільм буде доступний digitally та на 4K UHD-диску.
Напередодні режисер узяв участь у спеціальному Q&A разом з виконавцем головної ролі Стівом Куганом та продюсером Ендрю Ітоном на конференції Beyond The Music 2026 у Манчестері. В інтерв’ю Вінтерботтом пояснив, що відправною точкою для нього були «атмосфера й дух Factory, Тоні Вілсона та всіх гуртів». «Ідея, що люди роблять те, що хочуть, здавалася дуже привабливою. Це може бути хаотично, іноді трохи безглуздо — але з цього народжувалася музика», — сказав він. Режисер наголосив, що цей дух походив не від «анархії», а від «свободи й до певної міри хаосу».
Фільм, який сам Вінтерботтом називає «чорною комедією», охоплює період від кінця 1970-х до початку 1990-х. Стів Куган зіграв харизматичного телеведучого Granada TV Тоні Вілсона, який 1978 року заснував Factory Records після враження від раннього концерту Sex Pistols. Лейбл підписував Joy Division, Happy Mondays і A Certain Ratio, а Вілсон, відомий як «Містер Манчестер», разом з New Order співзаснував легендарний клуб Haçienda.
За словами режисера, знімальний процес був свідомо імпровізаційним, аби відтворити вільну атмосферу Factory. «Ми знімали цифрово, просто спостерігали, що відбувається, і сподівалися, що середовище відчуватиметься природним, а актори — комфортно. Вони могли реагувати на те, що відбувається навколо», — розповів Вінтерботтом. Він додав, що команда навмисно прагнула бути «якомога більш невимушеною, вільною та імпровізаційною», щоб зробити фільм у дусі Factory Records.
Оповідна структура з численними зверненнями до камери, за словами режисера, виникла природно. Матеріал охоплював великий проміжок часу й багато різних гуртів, тож Тоні Вілсон як ненадійний оповідач допоміг зв’язати історію. «Він був дуже ненадійним! Коли ми вперше прийшли до нього, він розповів багато чудових історій. Був неймовірно щедрим. А потім, коли фільм був готовий, заявив, що більшість тих історій — дурниці й він не знає, хто нам їх розповів», — згадує Вінтерботтом.
Режисер також пригадав, що не всі залишилися задоволені своїм зображенням у стрічці. Перша дружина Тоні Вілсона, Ліндсі, мала невелику роль у фільмі й поділилася історіями, але згодом подала до суду через одну зі сцен. «Вона сказала, що це було не в туалеті, а в іншому місці. Ми додали трохи в голосовий супровід, але вона все одно була засмучена й подала на нас до суду», — розповів режисер. За його словами, більшість людей зрештою відчули, що фільм зроблено «в правильному дусі».
Вінтерботтом наголосив, що «24 Hour Party People» — це передусім «святкування музики й святкування Манчестера». Він також згадав про «цілковито хаотичну» останню ніч зйомок, коли прийшли New Order, щоб зіграти як діджеї, та про допомогу басиста Пітера Гука на етапі підготовки. Режисер зізнався, що Куган був ідеальним вибором на роль Вілсона, а відтворення Haçienda стало одним із найскладніших завдань.
Повернення «24 Hour Party People» на великі екрани відбувається на тлі зростання інтересу до історії манчестерської музичної сцени. 4K-ремастер дозволить глядачам побачити стрічку в оновленій якості, а цифровий реліз і фізичні носії розширять доступ для тих, хто не встигне на кіносеанси. Для Вінтерботтома ж цей фільм залишається спробою зафіксувати унікальний культурний момент, коли музика змінила ціле місто.