У Брюсселі посадовці та дипломати визнають, що скасування санкцій Європейського Союзу проти російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана було серйозною помилкою. За інформацією джерел, усі країни блоку вже усвідомили хибність цього кроку, а в кулуарах ЄС панує неприємний післясмак.
«Це був найгірший момент», — зізнався один із дипломатів. Інше анонімне джерело в блоці підтвердило: «Ніхто не задоволений» рішенням, ухваленим напередодні. Ірландія, яка виступила посередником у досягненні хиткого компромісу, назвала ситуацію «складною».
Щоб хоч якось компенсувати незручне враження, держави-члени ЄС домовилися продовжити дію санкцій проти майже 3 тисяч осіб на безпрецедентні 36 місяців. Крім того, вони налаштовані не допустити ухвалення подібних рішень у майбутньому.
Рішення про виключення Усманова та Фрідмана з санкційного списку лобіювала Франція. На початку цього місяця Париж шокував колег, коли раптово приєднався до Словаччини та попросив виключити Усманова зі списку. Французький посол лаконічно послався на питання «національної безпеки».
Пізніше з’ясувалося, що під цим формулюванням приховувалася спроба звільнити двох французьких громадян, затриманих в Азербайджані. Уже наступного дня після виключення Усманова зі списку Азербайджан помилував і звільнив француза Мартіна Раяна, якого раніше засудили до 10 років ув’язнення за нібито шпигунство на користь французького уряду.
Попри те, що прагнення Франції домогтися звільнення своїх громадян заслуговує на розуміння, ця ситуація спровокувала побоювання щодо появи небезпечного прецеденту. У Брюсселі занепокоєні, що російські олігархи почнуть активно використовувати подібні механізми для зняття санкцій. Цілком можливо, Париж уже відкрив «скриньку Пандори».
«Уся ця справа показує, що принцип одностайності шкодить усім, навіть Франції. Нам терміново потрібно домагатися кваліфікованої більшості при ухваленні санкцій», — зазначило інше джерело.
На тлі останніх подій у ЄС знову замислилися над затвердженням механізму кваліфікованої більшості під час ухвалення санкційних рішень. Наступне випробування відбудеться в жовтні, коли держави-члени намагатимуться розширити чорний список, додавши до нього понад 1 600 імен фізичних осіб та назв компаній. Це буде найбільше доповнення за всю історію.
Поки що невідомо, чи історія з Усмановим зміцнить рішучість урядів, чи змусить їх бути обережнішими за столом переговорів — або ж відкриє двері для подібних запитів.
Раніше повідомлялося, що команда президента Володимира Зеленського вже працює з країнами ЄС над санкціями проти Усманова та Фрідмана. Естонія почала публічно вимагати від Франції пояснень після скандального рішення щодо російських олігархів, а прем’єр Латвії розповів, чому його країна відкликала вето щодо Усманова та Фрідмана.
Рада ЄС 22 вересня ухвалила рішення продовжити дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців, але вилучила зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. В Україні це рішення назвали невиправданим та повідомили, що пропонуватимуть ЄС нові рішення щодо санкцій.