Коли людина заповнює сторінку в соцмережі зображеннями демонів, серійних убивць або сцен насильства, це може лякати. Але перше питання має звучати не «що з нею не так?», а «чи є тут конкретна поведінка, яка вказує на намір завдати шкоди?»
Це особливо важливо в Україні після років війни. За оцінкою WHO на 2026 рік, криза психічного здоров’я зачіпає близько 10 мільйонів людей. У дослідженні 2025 року понад 70% респондентів повідомили про тривогу, депресивні симптоми або тяжкий стрес, але до фахівців звертався лише кожен п’ятий. Така статистика не означає, що мільйони людей стали небезпечними. APA наголошує: більшість людей із тяжкими психічними розладами не є насильницькими.
То що тоді має насторожувати? FBI радить дивитися на комбінацію поведінкових сигналів. Один дивний допис нічого не доводить. Але якщо людина дедалі частіше говорить про насильство як єдиний вихід, озвучує конкретний план, називає ціль, збирає інформацію про неї, готує зброю або спорядження і переходить до розвідки місця — це вже зовсім інший рівень ризику.
Різницю добре видно на справі Деніала Хуссейна. Він цікавився окультизмом, але вирішальним було не це. Офіційний британський огляд описує написаний кров’ю «договір» із демоном, у якому Хуссейн пообіцяв убивати по шість жінок кожні шість місяців заради лотерейного виграшу. Він купив ніж і спорядження, а в червні 2020 року вбив сестер Бібуа Генрі та Ніколь Смоллман.
Є й інша крайність: насильницькі онлайн-спільноти. FBI попереджає про мережу 764 та подібні групи, які націлюються на неповнолітніх і вразливих людей. У хід ідуть шантаж, сексуальна експлуатація, погрози та психологічне ламання. Жертв можуть змушувати до самопошкоджень, жорстокості щодо тварин і сексуалізованих дій.
І тут важливо не змішати все під одним словом «сатанізм». Church of Satan офіційно називає свою систему атеїстичною, а образ Сатани трактує символічно. Натомість Order of Nine Angles — це окрема неонацистська і окультна течія. ISD описує її тексти як такі, що заохочують насильство, зґвалтування та педофілію. Назви можуть звучати схоже, але зміст і рівень ризику радикально різні.
В Україні є ще одна причина не втрачати критичність. У березні 2026 року Нацполіція повідомила про псевдоворожок, які психологічно тиснули на людей і виманили майже 1,4 млн гривень. Серед потерпілих були військовослужбовці та родина загиблого захисника. Це не історія про тероризм, але вона показує, як легко біль і відчай перетворюються на ринок для тих, хто обіцяє «таємний контроль» над життям.
Тому відповідь на питання «коли це вже не просто дивна естетика?» починається з конкретики. Є ім’я жертви? Адреса? Слежка? Підготовлене місце? Зброя? Погрози? Спроба примусити дитину або іншого вразливого користувача до насильства чи сексуалізованих дій? Чим більше таких елементів поєднуються, тим менше сенсу сперечатися про символи і тим більше — діяти як у ситуації реальної загрози.